Спецпроект

ШТАТНИЙ РОЗКЛАД ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ПОМЕНШАВ НА ТРЕТИНУ

Уряд затвердив положення про Український інститут національної пам'яті. Відповідну постанову Кабінет міністрів прийняв на засіданні 31 січня.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Міністерству соціальної політики разом з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством юстиції доручено розробити та подати в установленому порядку Уряду пропозиції щодо умов оплати праці працівників Українського інституту національної пам'яті, передбачивши недопущення зниження рівня оплати їх праці порівняно з раніше діючими умовами.

Згідно з рішення Уряду, гранична чисельність працівників Українського інституту національної пам'яті (УІНП) становить 70 одиниць.

Попереднє урядове положення (2006 року) передбачало граничну чисельність працівників УІНП  у розмірі 105 одиниць. Про це "Історичній правді" повідомив начальник відділу архівування документів УІНП, доктор історичних наук Георгій Папакін.

"Передбачалося, що щороку штат буде збільшуватися і у 2009-му сягне визначеної цифри у 105 одиниць, - сказав Папакін. - Але через хронічне недофінансування де-факто штат УІНП за попереднього уряду складав 45 осіб".

Наразі невідомо, яким буде новий штатний розклад УІНП. Логічно припустити, що зміни будуть великі, адже Інститут перетворено із центрального органу управління у науково-дослідну установу.

Останній робочий день попередніх штатних працівників - 15 лютого.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.