Спецпроект

ШТАТНИЙ РОЗКЛАД ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ПОМЕНШАВ НА ТРЕТИНУ

Уряд затвердив положення про Український інститут національної пам'яті. Відповідну постанову Кабінет міністрів прийняв на засіданні 31 січня.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Міністерству соціальної політики разом з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством юстиції доручено розробити та подати в установленому порядку Уряду пропозиції щодо умов оплати праці працівників Українського інституту національної пам'яті, передбачивши недопущення зниження рівня оплати їх праці порівняно з раніше діючими умовами.

Згідно з рішення Уряду, гранична чисельність працівників Українського інституту національної пам'яті (УІНП) становить 70 одиниць.

Попереднє урядове положення (2006 року) передбачало граничну чисельність працівників УІНП  у розмірі 105 одиниць. Про це "Історичній правді" повідомив начальник відділу архівування документів УІНП, доктор історичних наук Георгій Папакін.

"Передбачалося, що щороку штат буде збільшуватися і у 2009-му сягне визначеної цифри у 105 одиниць, - сказав Папакін. - Але через хронічне недофінансування де-факто штат УІНП за попереднього уряду складав 45 осіб".

Наразі невідомо, яким буде новий штатний розклад УІНП. Логічно припустити, що зміни будуть великі, адже Інститут перетворено із центрального органу управління у науково-дослідну установу.

Останній робочий день попередніх штатних працівників - 15 лютого.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.