Спецпроект

У Києві вшанують космонавтів - Гагаріна і благодійника Януковича

У Києві відзначать 50-річчя польоту першої людини в космос - Юрія Гагаріна і 90-річчя з дня народження космонавта Георгія Берегового, який народився в Україні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Урочистості пройдуть у квітні (перший політ у космос відбувся 12 квітня 1961 року), повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

15-16 квітня в місті пройдуть змагання молоді з авіамодельного спорту, в бібліотеках буде проведена серія ярмарків і виставок. Також киянам покажуть фільми на космічну тематику, повідомив заступник голови міськадміністрації Леонід Новохатько.

У столичних вузах пройдуть "круглі столи" та тематичні уроки, а учні фізфаку зустрінуться з вченими Нацонального космічного агентства України.

Перший політ в космос тривав 108 хвилин. Ю. Гагарін (9 березня 1934 - 27 березня 1968) був льотчиком-космонавтом. Загинув в авіакатастрофі.

Г. Береговий (15 квітня 1921 року - 30 червня 1995) народився в селі Федорівка Полтавської області. Льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.

Як відомо, Георгій Береговий клопотався про зняття судимостей із Януковича. Цього року уряд обіцяє встановити Береговому пам'ятник.

До 50-річчя першого польоту людини в космос на орбіту обіцяють запустити іменний космічний корабель "Юрій Гагарін".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.