Спецпроект

Для українців початок Великої вітчизняної - найбільш значущий ювілей

Найбільш значущими ювілейними датами 2011 року для українців є 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 25-річчя Чорнобильської катастрофи та 20-річчя Незалежності України.

Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня 2011 року.

Так, 53% опитаних вважають найбільш значним ювілеєм 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 37% - 25-річчя Чорнобильської катастрофи, 34% - 20-річчя Незалежності України.

18% респондентів вважають найбільш значущим ювілеєм 50 років з дня польоту Гагаріна в космос (квітень 1961 р.), 9% - 20 років з дня перших виборів президента України і референдуму про незалежність України (грудень 1991 р.), 5% - 20 років з дня референдуму про збереження СРСР (березень 1991 р.).

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

7% українців назвали інші ювілеї, 9% відповіли, що "таких немає", а 5% не змогли відповісти. 

У регіональному розрізі для жителів Південного Сходу України найбільш значущою подією є річниця початку Великої Вітчизняної війни (65%), тоді як для більшості жителів Західної України найбільш пам'ятна дата - проголошення Незалежності України (66%).

Значимість річниці початку ВВВ зростає в залежності від віку респондентів: з 39% у молоді до 64% ​​у представників старшого покоління, тоді як значущість ювілею Незалежності Україна зростає з 27% у представників старшого покоління до 40% у молоді.

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим.

Було опитано 2075 осіб. Очікувана середня похибка вибірки складає +/-2,2%.

Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів, а уряд Азарова обгрунтовував свої дії, посилаючись на соціологічні дані цієї компанії.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей