Спецпроект

Для українців початок Великої вітчизняної - найбільш значущий ювілей

Найбільш значущими ювілейними датами 2011 року для українців є 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 25-річчя Чорнобильської катастрофи та 20-річчя Незалежності України.

Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня 2011 року.

Так, 53% опитаних вважають найбільш значним ювілеєм 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 37% - 25-річчя Чорнобильської катастрофи, 34% - 20-річчя Незалежності України.

18% респондентів вважають найбільш значущим ювілеєм 50 років з дня польоту Гагаріна в космос (квітень 1961 р.), 9% - 20 років з дня перших виборів президента України і референдуму про незалежність України (грудень 1991 р.), 5% - 20 років з дня референдуму про збереження СРСР (березень 1991 р.).

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

7% українців назвали інші ювілеї, 9% відповіли, що "таких немає", а 5% не змогли відповісти. 

У регіональному розрізі для жителів Південного Сходу України найбільш значущою подією є річниця початку Великої Вітчизняної війни (65%), тоді як для більшості жителів Західної України найбільш пам'ятна дата - проголошення Незалежності України (66%).

Значимість річниці початку ВВВ зростає в залежності від віку респондентів: з 39% у молоді до 64% ​​у представників старшого покоління, тоді як значущість ювілею Незалежності Україна зростає з 27% у представників старшого покоління до 40% у молоді.

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим.

Було опитано 2075 осіб. Очікувана середня похибка вибірки складає +/-2,2%.

Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів, а уряд Азарова обгрунтовував свої дії, посилаючись на соціологічні дані цієї компанії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.