Спецпроект

Занедбаний Палац Потоцьких хочуть перетворити на Галицький культурний центр

На території палацу родини Потоцьких - засновників Івано-Франківська - має функціонувати Галицький культурно-історичний центр, вважає міський голова міста Віктор Анушкевичус.

"У принципі, в мене і в голови облдержадміністрації бачення таке, що на цьому місці повинен функціонувати потужний культурно-історично-туристичний Галицький центр", - сказав він в інтерв'ю агенції "Інтерфакс" .     

В. Анушкевичус уточнив, що в цьому році в міськбюджеті передбачено 150 тис. грн на реставрацію старовинних воріт в'їзду в колишній маєток Потоцьких.

"Що стосується інших будівель, то потрібні висновки експертів, які визначать ступінь зносу цих будівель і чи можна їх реанімувати, тобто капітально відреконструювати чи все-таки на цій території побудувати нові будівлі, паркові споруди в дусі того часу, коли був побудований Палац Потоцьких", - пояснив міський голова.

В. Анушкевичус наголосив, що реалізація цього проекту можлива в співпраці облдержадміністрації, міста і власника комплексу.
      
За інформацією міськвиконкому, на реставрацію Палацу Потоцьких влада Івано-Франківська планує залучити протягом 2011-2012 років 31,5 млн. грн, у тому числі 30 млн. грн - з державного бюджету і 1,5 млн. грн - з міського бюджету на розробку проектно-кошторисної документації.
      
Як повідомлялося раніше, в 2005 році Генеральна прокуратура порушила кримінальні справи проти чиновників Міністерства оборони за перевищення своїх повноважень під час приватизації 7 військових містечок в Івано-Франківській області.

Серед приватизованих об'єктів - пам'ятка архітектури XVII століття Палац Потоцьких, в якому розміщувався військовий госпіталь, і який перейшов у власність Карпатської нафтової компанії.

2 березня 2006 Івано-Франківська обласна рада погодилася прийняти Палац Потоцьких від Карпатської нафтової компанії в комунальну власність області. А 30 січня 2007 Івано-Франківська міська рада вирішила також прийняти Палац Потоцьких від Карпатської нафтової компанії в комунальну власність міста.

Але документацію з передачі пам'ятки власник не оформив ні з облрадою, ні з міськрадою. Нині Палац Потоцьких перебуває у занедбаному стані.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.