Спецпроект

"ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ" ХОЧЕ ОЦИФРУВАТИ СВІЙ АРХІВ

Перший Національний готується до створення цифрового архіву. Унікальні архівні кіно- та відеоматеріали Першого Національного почнуть переносити на цифрові носії вже у цьому році.

"На Першому Національному збереглося безліч документальних фільмів, передач, записів програм і хроніки, які є справжнім інформаційним надбанням нації, - заявив генеральний директор Національної телекомпанії України Єгор Бенкендорф. - Величезний масив унікальних відеоматеріалів, який накопичився за багато років на каналі, ми маємо намір повністю перенести на цифрові носії, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь".

Технічне обладнання, кошти на яке передбачені у фінансуванні на 2011 рік, дозволить перенести відео з різних типів касет і плівок, які з часом руйнуються, на цифрові носії. 

Комплекс обладнання дозволить не тільки оцифровувати старі матеріали, але і в реальному часі архівувати продукти, які створюються на каналі зараз. 

Система архівації побудована таким чином, щоб максимально скоротити пошук потрібного матеріалу, і дозволить вибирати потрібний фрагмент з передачі чи програми без залучення додаткових працівників і часових ресурсів. 

Генеральний директор НТКУ підкреслив, що вже повним ходом йде робота по систематизації і підготовці до переведення усіх матеріалів у цифру, щоб зробити їх доступними для громадськості, представників науки та істориків.

Розглядається взаємодія з Центральним державним кінофотофоноархівом України (ЦДКФФУ) в галузі збереження і примноження історичного інформаційного надбання країни. 

"Створення такого архіву, з гранично відкритим доступом, посилить і патріотичне виховання. Наші матеріали - це історія, якою ми пишаємося і якою пишатимуться наші нащадки", - зазначив Єгор Бенкендорф.

"Історична Правда", згадуючи безуспішні пошуки в телецентрі і ЦДКФФУ запису новинної програми УТ "Актуальна Камера" від 24 серпня 1991 року, вітає чудову ініціативу телевізійників.

Перший Національний телеканал - спадкоємець радянського УТ, яке з'явилося на світ у січні 1965 року. Регулярні трансляції з Київського телецентру здійснюються з 1956-го, а перша телетрансляція відбулася 1 лютого 1939 року.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище