Спецпроект

"ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ" ХОЧЕ ОЦИФРУВАТИ СВІЙ АРХІВ

Перший Національний готується до створення цифрового архіву. Унікальні архівні кіно- та відеоматеріали Першого Національного почнуть переносити на цифрові носії вже у цьому році.

"На Першому Національному збереглося безліч документальних фільмів, передач, записів програм і хроніки, які є справжнім інформаційним надбанням нації, - заявив генеральний директор Національної телекомпанії України Єгор Бенкендорф. - Величезний масив унікальних відеоматеріалів, який накопичився за багато років на каналі, ми маємо намір повністю перенести на цифрові носії, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь".

Технічне обладнання, кошти на яке передбачені у фінансуванні на 2011 рік, дозволить перенести відео з різних типів касет і плівок, які з часом руйнуються, на цифрові носії. 

Комплекс обладнання дозволить не тільки оцифровувати старі матеріали, але і в реальному часі архівувати продукти, які створюються на каналі зараз. 

Система архівації побудована таким чином, щоб максимально скоротити пошук потрібного матеріалу, і дозволить вибирати потрібний фрагмент з передачі чи програми без залучення додаткових працівників і часових ресурсів. 

Генеральний директор НТКУ підкреслив, що вже повним ходом йде робота по систематизації і підготовці до переведення усіх матеріалів у цифру, щоб зробити їх доступними для громадськості, представників науки та істориків.

Розглядається взаємодія з Центральним державним кінофотофоноархівом України (ЦДКФФУ) в галузі збереження і примноження історичного інформаційного надбання країни. 

"Створення такого архіву, з гранично відкритим доступом, посилить і патріотичне виховання. Наші матеріали - це історія, якою ми пишаємося і якою пишатимуться наші нащадки", - зазначив Єгор Бенкендорф.

"Історична Правда", згадуючи безуспішні пошуки в телецентрі і ЦДКФФУ запису новинної програми УТ "Актуальна Камера" від 24 серпня 1991 року, вітає чудову ініціативу телевізійників.

Перший Національний телеканал - спадкоємець радянського УТ, яке з'явилося на світ у січні 1965 року. Регулярні трансляції з Київського телецентру здійснюються з 1956-го, а перша телетрансляція відбулася 1 лютого 1939 року.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.