Спецпроект

"Нью-Йорк Таймз" не буде вживати зворот "польські концтабори"

Редакція однієї з найбільших і найвпливовіших американських газет "Нью-Йорк Таймз" (NYT) вирішила додати в інструкцію для журналістів пункт про недопустимість вживання у текстах словосполучення "польські концентраційні табори".

Про це з посиланням на віце-президента NYT Елін Мерфі повідомила "Ґазета Виборча".

Мерфі також пообіцяла спростувати нещодавно поширену NYT інформацію, що концтабір Дахау знаходиться в Польщі (насправді це німецька Баварія - ІП). Ця редакційна помилка і викликала звернення президента польської Фундації ім. Косцюшка Алекса Сторожинського до видавця "Нью-Йорк Таймз" Артура Шульцберґера.

Сторожинський написав, що практика називати нацистські концтабори "польськими" тільки через те, що значна частина з них розміщувалися на території нинішньої Польщі, "межує зі злістю і зневагою". Під відповідною петицією до американських ЗМІ підписалося більше 220 тисяч осіб.

 Золоті жнива: як польські селяни добували коштовності із братських могил

За словами Сторожинського, наступним етапом буде внесення вимоги уникати звороту "польські концтабори" до редакційних правил газети "Вашингтон Пост" і пресової агенції "Асошиейтид Пресс".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".