Спецпроект

"Нью-Йорк Таймз" не буде вживати зворот "польські концтабори"

Редакція однієї з найбільших і найвпливовіших американських газет "Нью-Йорк Таймз" (NYT) вирішила додати в інструкцію для журналістів пункт про недопустимість вживання у текстах словосполучення "польські концентраційні табори".

Про це з посиланням на віце-президента NYT Елін Мерфі повідомила "Ґазета Виборча".

Мерфі також пообіцяла спростувати нещодавно поширену NYT інформацію, що концтабір Дахау знаходиться в Польщі (насправді це німецька Баварія - ІП). Ця редакційна помилка і викликала звернення президента польської Фундації ім. Косцюшка Алекса Сторожинського до видавця "Нью-Йорк Таймз" Артура Шульцберґера.

Сторожинський написав, що практика називати нацистські концтабори "польськими" тільки через те, що значна частина з них розміщувалися на території нинішньої Польщі, "межує зі злістю і зневагою". Під відповідною петицією до американських ЗМІ підписалося більше 220 тисяч осіб.

 Золоті жнива: як польські селяни добували коштовності із братських могил

За словами Сторожинського, наступним етапом буде внесення вимоги уникати звороту "польські концтабори" до редакційних правил газети "Вашингтон Пост" і пресової агенції "Асошиейтид Пресс".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.