Спецпроект

Ось який прапор Рада пропонує вивішувати на День Перемоги (ФОТО)

Дев'ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з'явитися червоні прапори СРСР.

Це випливає із законопроекту "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком, повідомляє "Україна Молода".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Нагадаємо, що таке рішення вже прийняли Житомирська обласна і Одеська й Севастопольська міські ради.

Минулого року комуністи теж реєстрували відповідний проект у Верховній Раді - напередодні 65-річчя Перемоги. Автори скопіювали текст з аналогічного закону, який діє у Росії. Для ухвалення рішення не вистачило трохи більше десятка голосів ("за" голосували ПР, КПУ і Блок Литвина).

Варто наголосити, що йдеться не про "канонічний" прапор СРСР, а про штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими, одним із яких був офіцер-українець.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот.

Ключовий ньюанс - 9 травня вивішуватимуть не прапор СРСР, а саме отакий

На іншій частині полотнища додано напис: "150 стр. ордена Кутузова II ст. Идрицк. див. 79 C.К. 3 У. А. 1 Б. Ф." (150-та стрілецька ордена Кутузова ІІ ступеня Ідрицька дивізія 79-го стрілецького корпусу 3-ої ударної армії 1-го Білоруського фронту).

"Прапор Перемоги - це історія. Ми мусимо вшанувати звитягу наших батьків і дідів, бо ми поважаємо Перемогу, - прокоментував законопроект нардеп від ПР Владислав Лук'янов. - Вона налаштовує нас на перемогу в соціальних та економічних питаннях".

Нардеп від "Нашої України", колишній дисидент Микола Кульчинський теж підтримав проект на засіданні профільного комітету.

"Йдеться не про червоні прапори, а бойовий військовий прапор. Тому я не бачу жодних проблем із тим, аби його вивішували, - сказав Кульчинський. - Якщо поїхати в українське село у центр чи на схід, то побачите: на День Перемоги люди ідуть на цвинтар і поминають загиблих на війні. Ми не можемо відкинути Перемогу. Але на засіданні комітету я наполіг, щоб поруч із цим прапором обов'язково вивішували синьо-жовтий".

"1939-1945: Неписана Історія". Надсилайте спогади

Якщо проект ухвалять, копії саме цього прапора мали б замайоріти в Україні на 9 травня. Як ви думаєте, чи не буде у чиновників спокуси замість возитися з цими написами просто вивісити прапор СРСР?

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".