Спецпроект

Ось який прапор Рада пропонує вивішувати на День Перемоги (ФОТО)

Дев'ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з'явитися червоні прапори СРСР.

Це випливає із законопроекту "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком, повідомляє "Україна Молода".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Нагадаємо, що таке рішення вже прийняли Житомирська обласна і Одеська й Севастопольська міські ради.

Минулого року комуністи теж реєстрували відповідний проект у Верховній Раді - напередодні 65-річчя Перемоги. Автори скопіювали текст з аналогічного закону, який діє у Росії. Для ухвалення рішення не вистачило трохи більше десятка голосів ("за" голосували ПР, КПУ і Блок Литвина).

Варто наголосити, що йдеться не про "канонічний" прапор СРСР, а про штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими, одним із яких був офіцер-українець.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот.

Ключовий ньюанс - 9 травня вивішуватимуть не прапор СРСР, а саме отакий

На іншій частині полотнища додано напис: "150 стр. ордена Кутузова II ст. Идрицк. див. 79 C.К. 3 У. А. 1 Б. Ф." (150-та стрілецька ордена Кутузова ІІ ступеня Ідрицька дивізія 79-го стрілецького корпусу 3-ої ударної армії 1-го Білоруського фронту).

"Прапор Перемоги - це історія. Ми мусимо вшанувати звитягу наших батьків і дідів, бо ми поважаємо Перемогу, - прокоментував законопроект нардеп від ПР Владислав Лук'янов. - Вона налаштовує нас на перемогу в соціальних та економічних питаннях".

Нардеп від "Нашої України", колишній дисидент Микола Кульчинський теж підтримав проект на засіданні профільного комітету.

"Йдеться не про червоні прапори, а бойовий військовий прапор. Тому я не бачу жодних проблем із тим, аби його вивішували, - сказав Кульчинський. - Якщо поїхати в українське село у центр чи на схід, то побачите: на День Перемоги люди ідуть на цвинтар і поминають загиблих на війні. Ми не можемо відкинути Перемогу. Але на засіданні комітету я наполіг, щоб поруч із цим прапором обов'язково вивішували синьо-жовтий".

"1939-1945: Неписана Історія". Надсилайте спогади

Якщо проект ухвалять, копії саме цього прапора мали б замайоріти в Україні на 9 травня. Як ви думаєте, чи не буде у чиновників спокуси замість возитися з цими написами просто вивісити прапор СРСР?

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.