Спецпроект

Ось який прапор Рада пропонує вивішувати на День Перемоги (ФОТО)

Дев'ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з'явитися червоні прапори СРСР.

Це випливає із законопроекту "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком, повідомляє "Україна Молода".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Нагадаємо, що таке рішення вже прийняли Житомирська обласна і Одеська й Севастопольська міські ради.

Минулого року комуністи теж реєстрували відповідний проект у Верховній Раді - напередодні 65-річчя Перемоги. Автори скопіювали текст з аналогічного закону, який діє у Росії. Для ухвалення рішення не вистачило трохи більше десятка голосів ("за" голосували ПР, КПУ і Блок Литвина).

Варто наголосити, що йдеться не про "канонічний" прапор СРСР, а про штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими, одним із яких був офіцер-українець.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот.

Ключовий ньюанс - 9 травня вивішуватимуть не прапор СРСР, а саме отакий

На іншій частині полотнища додано напис: "150 стр. ордена Кутузова II ст. Идрицк. див. 79 C.К. 3 У. А. 1 Б. Ф." (150-та стрілецька ордена Кутузова ІІ ступеня Ідрицька дивізія 79-го стрілецького корпусу 3-ої ударної армії 1-го Білоруського фронту).

"Прапор Перемоги - це історія. Ми мусимо вшанувати звитягу наших батьків і дідів, бо ми поважаємо Перемогу, - прокоментував законопроект нардеп від ПР Владислав Лук'янов. - Вона налаштовує нас на перемогу в соціальних та економічних питаннях".

Нардеп від "Нашої України", колишній дисидент Микола Кульчинський теж підтримав проект на засіданні профільного комітету.

"Йдеться не про червоні прапори, а бойовий військовий прапор. Тому я не бачу жодних проблем із тим, аби його вивішували, - сказав Кульчинський. - Якщо поїхати в українське село у центр чи на схід, то побачите: на День Перемоги люди ідуть на цвинтар і поминають загиблих на війні. Ми не можемо відкинути Перемогу. Але на засіданні комітету я наполіг, щоб поруч із цим прапором обов'язково вивішували синьо-жовтий".

"1939-1945: Неписана Історія". Надсилайте спогади

Якщо проект ухвалять, копії саме цього прапора мали б замайоріти в Україні на 9 травня. Як ви думаєте, чи не буде у чиновників спокуси замість возитися з цими написами просто вивісити прапор СРСР?

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.