Спецпроект

Солдатенко обіцяє створити історичну спеціальність для фахівців із національної пам'яті

Голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко каже, що УІНП з державного відомства, яке віддавало накази по чиновницькій вертикалі, буде перетворено на повноцінну наукову установу.

Про це голова УІНП заявив в інтерв'ю "Історичній Правді".

"Коли інститут був органом виконавчої влади, то мав департаменти і управління, - сказав Солдатенко. - Тепер замість розпорядчих підрозділів ми створимо наукові відділи".

За словами керівника УІНП, в наукових відділах буде така ж структура, як в академічних інститутах: головний науковий співробітник, провідний науковий співробітник, старший науковий співробітник, науковий співробітник і молодший науковий співробітник, із відповідними функціями.

Також у новому положенні про інститут записано, що тут буде створено Спеціалізовану раду з захисту дисертацій із наукової спеціальності, пов'язаної з вивченням національної пам'яті.

"Цієї спеціальності в нас наразі немає, - зазначив Солдатенко. - Ми вирішимо, як вона буде називатися. І спеціалісти, які захищатимуться, отримуватимуть документ із зазначенням цієї спеціальності. Будуть аспірантура, докторантура... Тобто УІНП функціонуватиме як наукова установа, а не розпорядчий орган".

Як повідомив голова УІНП, поки що уряд призначив у склад інституту трьох осіб - голову і двох заступників.

"Чекаємо державної реєстрації нового інституту, затвердження урядом штатного розкладу і нових стандартів заробітної плати, - розповів Солдатенко. - Тоді ми зможемо частину співробітників, які працювали в попередньому інституті і готові перейти до нового інституту, зарахувати вже в штат нової установи".

За словами чиновника, майже половина з попереднього штату УІНП (загалом 43 людини) вже звільнилася. Замість них шукатимуть "людей, які вміють вести інтенсивну і плідну науково-дослідницьку роботу".

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.