Спецпроект

Солдатенко обіцяє створити історичну спеціальність для фахівців із національної пам'яті

Голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко каже, що УІНП з державного відомства, яке віддавало накази по чиновницькій вертикалі, буде перетворено на повноцінну наукову установу.

Про це голова УІНП заявив в інтерв'ю "Історичній Правді".

"Коли інститут був органом виконавчої влади, то мав департаменти і управління, - сказав Солдатенко. - Тепер замість розпорядчих підрозділів ми створимо наукові відділи".

За словами керівника УІНП, в наукових відділах буде така ж структура, як в академічних інститутах: головний науковий співробітник, провідний науковий співробітник, старший науковий співробітник, науковий співробітник і молодший науковий співробітник, із відповідними функціями.

Також у новому положенні про інститут записано, що тут буде створено Спеціалізовану раду з захисту дисертацій із наукової спеціальності, пов'язаної з вивченням національної пам'яті.

"Цієї спеціальності в нас наразі немає, - зазначив Солдатенко. - Ми вирішимо, як вона буде називатися. І спеціалісти, які захищатимуться, отримуватимуть документ із зазначенням цієї спеціальності. Будуть аспірантура, докторантура... Тобто УІНП функціонуватиме як наукова установа, а не розпорядчий орган".

Як повідомив голова УІНП, поки що уряд призначив у склад інституту трьох осіб - голову і двох заступників.

"Чекаємо державної реєстрації нового інституту, затвердження урядом штатного розкладу і нових стандартів заробітної плати, - розповів Солдатенко. - Тоді ми зможемо частину співробітників, які працювали в попередньому інституті і готові перейти до нового інституту, зарахувати вже в штат нової установи".

За словами чиновника, майже половина з попереднього штату УІНП (загалом 43 людини) вже звільнилася. Замість них шукатимуть "людей, які вміють вести інтенсивну і плідну науково-дослідницьку роботу".

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.