Спецпроект

Французи завершили зйомки фільму про Голодомор на Харківщині

Зйомки фільму "Голодомор, забутий геноцид" (Holodomor, le génocide oublié) провадить французька компанія "Лопеві Імаж".

Про це повідомляє харківський сайт, присвячений Голодомору.

Влітку 2010 року автор сценарію і режисер фільму пані Бенедикт Бане приїхала на Харківщину і була вражена розповідями старожилів с. Глушківка Куп'янського району про події 1932-33 рр. Через брак часу минулого року відзняли свідчення лише трьох мешканців села. Цього разу героями її фільму стали іще дев'ятеро свідків Голодомору з сіл Глушківка і Колісниківка.

Як повідомляє харківська газета "Главное", найбільшим потрясінням для знімальної групи була відчайдушна сповідь Валентини Василівни Гончарової про злочинні дії її батька Василя Садовського, уповноваженого по хлібозаготівлях у селі Табаївка Куп'янського району.

Французько-італійський "комікс" про Голодомор

Показуючи фотографію, на якій він хизується револьвером, направленим у бік її матері, літня жінка заявила: "Попри те, що він покинув нас, мені все життя було соромно перед людьми за те, що я є дочкою цього ката, тож хай увесь світ тепер знає, якими були ці комуністи, і що вони зробили з власним народом".

Французькі кінематографісти також записали інтерв'ю із харківськими істориками і громадськими діячами, зокрема співголовою Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим, автором історико-правового висновку "Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932 - 1933 років в Україні та на Кубані як геноцид".  

За словами пані Бенедикт Бане, постпродакшн триватиме до літа 2012 року, щоб прем'єрний показ фільму відбувся до 80-х роковин Голодомору 1932-1933 років.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.