Спецпроект

Вийшов перший том збірника документів про повстанців Сумщини

29 березня у прес-центрі SumyNews відбулася презентація нової книги члена Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадія Іванущенка "Повстанський рух на Сумщині в 20-30-х рр. XX ст. Т. 1".

Збірник включає нарис-огляд, документи з історії повстанського руху, містить інформацію про причини та перебіг народних виступів, хід підпільної і партизанської боротьби на території теперішньої Сумщини. Також подаються відомості про отаманів, повстанців, організаторів руху Опору та зв'язкових - уродженців краю, ілюстрації та коментарі.

Розрахований на архівістів, дослідників історії визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, учнів, всіх хто цікавиться історією України. За повідомленням сайту ЦДВР, збірник вийшов завдяки фінансовій підтримці журналіста та телепродюсера Ростислава Мартинюка.

Геннадій Іванущенко - відомий історик, екс-директор Державного архіву Сумської області, звільнений з посади "регіональним" губернатором Юрієм Чмирем, автор кількох документальних книг. 


 

Пропонований перший том збірника про повстанський рух 20-30 років на Сумщині є другою ланкою у публікації цілого циклу збірників документів про український визвольний рух, запланований у свій час Державним архівом Сумської області.

Першою його ланкою став 1-й том збірника "Українське відродження 1917-1920 рр. на Сумщині", який вийшов друком у 2010 році.

Два томи збірника "ОУН-УПА на Сумщині", які висвітлюють документальну базу визвольного руху хронологічно слідом за збірником про повстанський рух 20-30-х років, вийшли друком, відповідно, у 2007 та 2009 роках.

Нарешті, у цьому ж, 2011 році виходить перший том збірника "Інакодумство на Сумщині", який розкриває особливості дисидентства на терені області і хронологічно завершує визвольну тематику ХХ століття.

Суттєва відмінність презентованого збірника документів від попередніх видань у тому, що він розповідає про масову самоорганізацію повсталого народу в умовах окупаційного терору радянської влади, денікінців.

Адже 106 антибільшовицьких повстанських загонів числом близько 40 тис., які діяли протягом 1919-1921 рр. на території Сумщини та прилеглих районів Чернігівщини, є багатозначним фактом. Тому теза про Сумщину як "край партизанської слави" звучить по-новому цікаво і багатообіцяюче.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.