Спецпроект

Вийшов перший том збірника документів про повстанців Сумщини

29 березня у прес-центрі SumyNews відбулася презентація нової книги члена Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадія Іванущенка "Повстанський рух на Сумщині в 20-30-х рр. XX ст. Т. 1".

Збірник включає нарис-огляд, документи з історії повстанського руху, містить інформацію про причини та перебіг народних виступів, хід підпільної і партизанської боротьби на території теперішньої Сумщини. Також подаються відомості про отаманів, повстанців, організаторів руху Опору та зв'язкових - уродженців краю, ілюстрації та коментарі.

Розрахований на архівістів, дослідників історії визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, учнів, всіх хто цікавиться історією України. За повідомленням сайту ЦДВР, збірник вийшов завдяки фінансовій підтримці журналіста та телепродюсера Ростислава Мартинюка.

Геннадій Іванущенко - відомий історик, екс-директор Державного архіву Сумської області, звільнений з посади "регіональним" губернатором Юрієм Чмирем, автор кількох документальних книг. 


 

Пропонований перший том збірника про повстанський рух 20-30 років на Сумщині є другою ланкою у публікації цілого циклу збірників документів про український визвольний рух, запланований у свій час Державним архівом Сумської області.

Першою його ланкою став 1-й том збірника "Українське відродження 1917-1920 рр. на Сумщині", який вийшов друком у 2010 році.

Два томи збірника "ОУН-УПА на Сумщині", які висвітлюють документальну базу визвольного руху хронологічно слідом за збірником про повстанський рух 20-30-х років, вийшли друком, відповідно, у 2007 та 2009 роках.

Нарешті, у цьому ж, 2011 році виходить перший том збірника "Інакодумство на Сумщині", який розкриває особливості дисидентства на терені області і хронологічно завершує визвольну тематику ХХ століття.

Суттєва відмінність презентованого збірника документів від попередніх видань у тому, що він розповідає про масову самоорганізацію повсталого народу в умовах окупаційного терору радянської влади, денікінців.

Адже 106 антибільшовицьких повстанських загонів числом близько 40 тис., які діяли протягом 1919-1921 рр. на території Сумщини та прилеглих районів Чернігівщини, є багатозначним фактом. Тому теза про Сумщину як "край партизанської слави" звучить по-новому цікаво і багатообіцяюче.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.