У Польщі відзначили річницю повстання у Варшавському гетто

Покладанням квітів до місць боїв, а також віртуальною акцією “Нарциси” у столиці Польщі відзначили 77-річчя повстання у Варшавському гетто.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 
Фото: twitter.com/MorawieckiM

"77 років тому, 19 квітня 1943 року, у Варшавському гетто вибухнуло повстання, яке стало відповіддю німцям, котрі розпочали його остаточну ліквідацію.

Це було повстання людей, які вирішили, що збережуть свою гідність до кінця, навіть ціною життя – зі зброєю в руках і з піднятою головою", - зазначив у Facebook президент Польщі Анджей Дуда.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав у Twitter, що повстання у гетто було "проявом величезної відваги, але водночас і криком розпачу євреїв, яких щодня вбивали німецькі злочинці".

Опівдні пам'ять загиблих у гетто вшанували звуками автомобільних сирен. У десяти місцях, де точилися бої, було покладено квіти.

У попередні роки в рамках акції "Нарциси" волонтери роздавали вирізані з жовтого паперу квіти, які можна було причепити до вбрання. Цьогоріч в умовах карантину у зв'язку з епідемією Covid-19 до акції можна було долучитися у соцмережах, поставивши спеціальну позначку на аватарці.


ДОВІДКА. Повстання у Варшавському гетто, яке розпочалося 19 квітня 1943 року, стало першим таким актом спротиву в окупованій нацистами Європі. Його було жорстоко придушено упродовж місяця, загинули понад 56 тис. мешканців гетто.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін

1943-2022: Від нацистів – до рашистів

Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий

Коломацький переворот. Вибори Івана Мазепи

У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською