У Польщі відзначили річницю повстання у Варшавському гетто

Покладанням квітів до місць боїв, а також віртуальною акцією “Нарциси” у столиці Польщі відзначили 77-річчя повстання у Варшавському гетто.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 
Фото: twitter.com/MorawieckiM

"77 років тому, 19 квітня 1943 року, у Варшавському гетто вибухнуло повстання, яке стало відповіддю німцям, котрі розпочали його остаточну ліквідацію.

Це було повстання людей, які вирішили, що збережуть свою гідність до кінця, навіть ціною життя – зі зброєю в руках і з піднятою головою", - зазначив у Facebook президент Польщі Анджей Дуда.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав у Twitter, що повстання у гетто було "проявом величезної відваги, але водночас і криком розпачу євреїв, яких щодня вбивали німецькі злочинці".

Опівдні пам'ять загиблих у гетто вшанували звуками автомобільних сирен. У десяти місцях, де точилися бої, було покладено квіти.

У попередні роки в рамках акції "Нарциси" волонтери роздавали вирізані з жовтого паперу квіти, які можна було причепити до вбрання. Цьогоріч в умовах карантину у зв'язку з епідемією Covid-19 до акції можна було долучитися у соцмережах, поставивши спеціальну позначку на аватарці.


ДОВІДКА. Повстання у Варшавському гетто, яке розпочалося 19 квітня 1943 року, стало першим таким актом спротиву в окупованій нацистами Європі. Його було жорстоко придушено упродовж місяця, загинули понад 56 тис. мешканців гетто.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."