Спецпроект

Донецькі комуністи хочуть заборонити українських націоналістів

Депутати від КПУ в Донецькій облраді виступили зі зверненням до Верховної Ради з пропозицією ухвалити закон про заборону націоналістичної діяльності.

Народний депутат Микола Кравченко вважає, що звернення Донецької облради до Верховної Ради з ініціативою розгляду закону про заборону діяльності націоналістичних організацій є "правильним та актуальним", цитує прес-службу Компартії Zaxid.net.

"Як це не дивно, але Донецька область чомусь обрана в якості центру відродження неонацизму. Націоналісти намагаються проводити свої заходи саме тут. На жаль, влада належним чином не реагує на цю небезпеку. Вона думає, що це пройде повз них", - зазначив комуніст.

"Донецьк у боротьбі за українську владу. Конспект короткого курсу"

За словами народного депутата, у Донецькій області відбувалися смолоскипні походи націоналістів, які, окрім того, ще й "розгорнули боротьбу з пам'ятниками радянської доби".

Нагадаємо, що вчора Донецька обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради, в якому наполягає ухвалити закон, який забороняє націоналістичну діяльність в Україн, а також засудила "таких ганебних героїв, як Бандера".  

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.