Спецпроект

Новий підручник з історії: зник розділ "Русифікація" і з'явилася "Велика вітчизняна"

Новий підручник з історії для 11 класу повинні надрукувати лише влітку, проте вже зараз став відомий зміст одного із них під авторством Станіслава Кульчицького та Юлії Лебедєвої. Там немає розділу "Русифікація", а також скорочено до мінімуму опис боїв УПА.

Як повідомляє ТСН із посиланням на "Сегодня", найбільш суттєві зміни стосуються Великої Вітчизняної війни. Цей термін існував і в попередніх підручниках, але не використовувався для позначення всієї війни. Так, у підручнику Станіслава Кульчицького та Юрія Шаповала 2005 року говориться лише, що термін "Велика Вітчизняна війна" був введений радянськими ідеологами, а сам розділ називався "Україна під час Другої світової війни".

У підручнику того ж Кульчицького та Юлії Лебедєвої 2011 року розділ називається "Україна в роки Другої світової війни. Велика Вітчизняна війна". А один із розділів, який у 2005-у називався "Окупація України військами Німеччини та її союзників", став називатися "Перший етап Великої Вітчизняної війни".

Також у новому підручнику автори хоча й розповідають про УПА, проте оцінок уникають. Також є істотна різниця в обсягах інформації про неї: у підручнику 2005-го він майже однаковий за обсягами, які відводяться для бойових дій Червоної Армії, в той час як у підручнику 2011-го війна Червоної Армії з німцями явно на першому місці, а дії УПА під час війни займають приблизно той же об'єм, що і розповідь про радянських партизанів (крім того, з'являється раніше відсутня згадка про підпільну організацію "Молода гвардія").

Що стосується фактів про УПА, в 2005-у писалося про каральні операції німців проти неї і про 47 боїв з німцями і 54 боїв з радянськими партизанами восени 1943-го; у 2011-му повідомляється лише, що УПА вела бої на три фронти - проти радянських партизанів, німецьких гарнізонів та польської Армії Крайової.

Тема "русифікації" в підручнику 2005 року обіймає двічі по півтора сторінки (є навіть розділ із назвою "Русифікація"), причому з оціночними судженнями: в оповіді про закон про освіту 1958 року, який ввів норму про вибір мови навчання батьками учнів, сама ця норма названа "демократичною" у лапках. Все це супроводжується міркуваннями про насильницьку русифікацію та боротьби з нею.

У 2011-му розділ "Русифікація" відсутній, є двічі по два абзаци, які розповідають про заходи щодо посилення позицій російської мови, що здійснювалися радянською владою. Але у розділі про літературі 60-х говориться, що літератори вели "боротьбу проти русифікації".

Також у підручнику 2011 з'явився один абзац про "помаранчеву революцію". Хвалебний підручник про неї був виданий у 2005-му для 5 класу, а для 11-класників все закінчується 2002 роком. У підручнику 2011 року немає оцінок, йдеться лише про те, що Віктор Ющенко не погодився з підсумками другого туру, почалися масові протести, які назвали "помаранчевою революцією", відбувся повторний другий тур і Ющенко став президентом. При цьому навіть не згадується, з ким же, власне, Ющенко боровся на виборах. Закінчується підручник короткими біографіями двох останніх президентів - Ющенка і Януковича.

Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки Дмитро Табачник повідомив, що були подані проекти підручника з історії України для 11-х класів від 5 авторських колективів. Сам міністр заявив, що не має часу брати участь у написанні підручника.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.