Спецпроект

Рада пропонує МЗС створювати "Світлиці Шевченка" за кордоном

Депутати 301 голосом "за" постановили урочисто відзначити 150-річчя смерті і перепоховання Тараса Шевченка.

Верховна Рада вирішила урочисто відзначити на державному рівні 150-ту річницю від дня смерті та перепоховання Тараса Шевченка. Серед заходів:

- Мінфін має забезпечити належне фінансування ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Шевченка у Києві;

- Нацбанк має виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 150-річчю від дня смерті та дня перепоховання Шевченка;

- "Укрпошта" має видати відповідну серію марок;

- Держкомтелерадіо має організувати показ тематичних передач, присвячених поету і "забезпечити висвітлення в засобах масової інформації" ювілейних заходів;

- Кабмін має "забезпечити видання ювілейного зібрання творів" Шевченка та обов'язкового їх надходження до бібліотек;

- МЗС має "розглянути питання про створення культурно-інформаційних центрів під назвою "Світлиця Шевченка" в місцях компактного розселення українців в інших державах;

- КМДА має "розглянути питання про виділення місця для будівництва спецсховища рукописної спадщини Тараса Григоровича Шевченка та інших класиків української літератури" на території  Національного музею Т.Г. Шевченка.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.