Спецпроект

Рада пропонує МЗС створювати "Світлиці Шевченка" за кордоном

Депутати 301 голосом "за" постановили урочисто відзначити 150-річчя смерті і перепоховання Тараса Шевченка.

Верховна Рада вирішила урочисто відзначити на державному рівні 150-ту річницю від дня смерті та перепоховання Тараса Шевченка. Серед заходів:

- Мінфін має забезпечити належне фінансування ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Шевченка у Києві;

- Нацбанк має виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 150-річчю від дня смерті та дня перепоховання Шевченка;

- "Укрпошта" має видати відповідну серію марок;

- Держкомтелерадіо має організувати показ тематичних передач, присвячених поету і "забезпечити висвітлення в засобах масової інформації" ювілейних заходів;

- Кабмін має "забезпечити видання ювілейного зібрання творів" Шевченка та обов'язкового їх надходження до бібліотек;

- МЗС має "розглянути питання про створення культурно-інформаційних центрів під назвою "Світлиця Шевченка" в місцях компактного розселення українців в інших державах;

- КМДА має "розглянути питання про виділення місця для будівництва спецсховища рукописної спадщини Тараса Григоровича Шевченка та інших класиків української літератури" на території  Національного музею Т.Г. Шевченка.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.