Спецпроект

На Черкащині встановлять пам’ятник Богуну

У Монастирищі Черкаської області буде встановлено пам’ятник Івану Богуну.

Про це повідомляє прес-служба Черкаської облради.

Макет пам'ятника презентували для обговорення та спільної оцінки членам колегії відділу культури і туризму райдержадміністрації.

Копію пам'ятника створено членом Спілки художників України Валерієм Д'яконовим за сприяння головного технолога фізико-технологічного інституту металосплавів Національної академії наук України Володимира Мельника

 

З ім'ям Богуна Монастирищину пов'язав бій козацького та польського війська у березні 1653 року.

15-ти тисячне військо гетьмана Чернецького захопило і зруйнувало Немирів, Погребище, Кальник, наближалося до Умані, де перебував Іван Богун, котрий вирішив дати бій саме в Монастирищі, бо вали, рови, двометровий частокіл не давали можливості ворогу взяти фортецю.

"Обороняла її сотня козаків на чолі з сотником Дрозденком. Богун з'явився з тилу, з козаками, які були переодягнені під татар. Поляки тікали. Тоді на допомогу Богуну спішив сам Б.Хмельницький, проте запізнився. Довідавшись про блискучу перемогу, був дуже задоволений і сміявся з польської шляхти", - так свідчить про події далеких літ літопис Монастирищини. 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.