Спецпроект

ВЛАДА ВСЕ ЩЕ ХОЧЕ ВИГНАТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ - Бригинець

Владна команда у Києві використовує політику хорошого і поганого поліцейського стосовно муніципальних музеїв у Києво-Печерській Лаврі.

Про це у коментарі УНІАН заявив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Депутат нагадав, що учора, 31 березня, під час звіту на сесії Київради голови КМДА Олександра Попова він поставив питання щодо того, чому той як керівник міста і член комісії Кабінету міністрів по виселенню музеїв із Лаври, який точно знає, що муніципальні музеї немає куди виселяти, завізував підготовлений КМДА проект рішення "Про внесення змін до рішення Київради "Про надання згоди на безоплатну передачу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника до державної власності", якими допускає виселення трьох муніципальних музеїв без надання альтернативної площі.

На це Олександр Попов відповів, що в нього відбулась розмова з керівниками церкви, і тепер вже ніякої потреби у виселенні музеїв немає.

За словами Бригинця, одразу після цієї розмови у сесійній залі Київради ряд ЗМІ "поспішили повідомити, що київська влада відмовилася від прийняття рішення щодо виселення музеїв. Незважаючи на це, пізніше представники Партії регіонів не погодилися зняти із розгляду питання про виселення музеїв Лаври без надання альтернативної площі".

"Коли настав час розгляду питання про музеї, я нагадав доповідачу, який представляє Партію регіонів, що голова КМДА Олександр Попов, що представляє цю ж політичну силу, кілька годин тому заявив, що ніякої потреби приймати це рішення немає", - розповів Бригинець.

"Крім того, виходячи із регламенту Київради, це питання не можна було розглядати у сесійній залі, оскільки воно не пройшло розгляд комісії з питань культури та туризму, яка в даному випадку є профільною, - сказав депутат. - Але Партія регіонів категорично відмовилась знімати це питання з розгляду. Навіть нагадування про сумнозвісну долю Музею історії Києва, який вже виселили в нікуди, не зупинили їх. На щастя, мою позицію активно підтримали інші депутати і в підсумку все ж Олесь Довгий (секретар Київради) запропонував перенести його на іншу сесію. Депутати підтримали це рішення".

За словами Олександра Бригинця, боротьба за муніципальні музеї в Києво-Печерській Лаврі не закінчилась, і це питання може бути винесене на сесію в будь-який момент.

На жаль, заявив голова комісії Київради з культури й туризму, його пропозиція повертатися до цього питання лише після того, як буде знайдено приміщення, у яке можна переселити музеї, не знайшла підтримки депутатів, тож у будь-який момент під тиском провладної команди депутати знов можуть повернутись до цього питання.

"Як бачите, Партія регіонів і Попов грають в хорошого і поганого поліцейського. Попов популістично заявляє, що у виселенні музеїв немає потреби, а його фракція категорично наполягає на рішенні, яке дозволяє виселяти музеї в нікуди", - висловив обурення Бригинець.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.