Спецпроект

ВЛАДА ВСЕ ЩЕ ХОЧЕ ВИГНАТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ - Бригинець

Владна команда у Києві використовує політику хорошого і поганого поліцейського стосовно муніципальних музеїв у Києво-Печерській Лаврі.

Про це у коментарі УНІАН заявив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Депутат нагадав, що учора, 31 березня, під час звіту на сесії Київради голови КМДА Олександра Попова він поставив питання щодо того, чому той як керівник міста і член комісії Кабінету міністрів по виселенню музеїв із Лаври, який точно знає, що муніципальні музеї немає куди виселяти, завізував підготовлений КМДА проект рішення "Про внесення змін до рішення Київради "Про надання згоди на безоплатну передачу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника до державної власності", якими допускає виселення трьох муніципальних музеїв без надання альтернативної площі.

На це Олександр Попов відповів, що в нього відбулась розмова з керівниками церкви, і тепер вже ніякої потреби у виселенні музеїв немає.

За словами Бригинця, одразу після цієї розмови у сесійній залі Київради ряд ЗМІ "поспішили повідомити, що київська влада відмовилася від прийняття рішення щодо виселення музеїв. Незважаючи на це, пізніше представники Партії регіонів не погодилися зняти із розгляду питання про виселення музеїв Лаври без надання альтернативної площі".

"Коли настав час розгляду питання про музеї, я нагадав доповідачу, який представляє Партію регіонів, що голова КМДА Олександр Попов, що представляє цю ж політичну силу, кілька годин тому заявив, що ніякої потреби приймати це рішення немає", - розповів Бригинець.

"Крім того, виходячи із регламенту Київради, це питання не можна було розглядати у сесійній залі, оскільки воно не пройшло розгляд комісії з питань культури та туризму, яка в даному випадку є профільною, - сказав депутат. - Але Партія регіонів категорично відмовилась знімати це питання з розгляду. Навіть нагадування про сумнозвісну долю Музею історії Києва, який вже виселили в нікуди, не зупинили їх. На щастя, мою позицію активно підтримали інші депутати і в підсумку все ж Олесь Довгий (секретар Київради) запропонував перенести його на іншу сесію. Депутати підтримали це рішення".

За словами Олександра Бригинця, боротьба за муніципальні музеї в Києво-Печерській Лаврі не закінчилась, і це питання може бути винесене на сесію в будь-який момент.

На жаль, заявив голова комісії Київради з культури й туризму, його пропозиція повертатися до цього питання лише після того, як буде знайдено приміщення, у яке можна переселити музеї, не знайшла підтримки депутатів, тож у будь-який момент під тиском провладної команди депутати знов можуть повернутись до цього питання.

"Як бачите, Партія регіонів і Попов грають в хорошого і поганого поліцейського. Попов популістично заявляє, що у виселенні музеїв немає потреби, а його фракція категорично наполягає на рішенні, яке дозволяє виселяти музеї в нікуди", - висловив обурення Бригинець.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.