Спецпроект

Львівські депутати вшанували в Майданеку пам'ять убитого нацистами священника

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич і деякі депутати облради взяли участь у заходах із вшанування пам'яті блаженного священномученика Омеляна Ковча, що відбулися на території концтабору Майданек (Республіка Польща).

Про це ЗІКу повідомила прес-служба Львівської облради.

У своєму виступі голова Львівської облради висловив побажання, щоби трагічні дні панування нелюдської влади ніколи більше не повторилися на цій землі.

"Пишаємося, що маємо такого українця, який яскраво продемонстрував приклад служіння не тільки своєму народові, але й іншим, - сказав Панькевич. - Наш обов'язок відновити пам'ять про таких людей, які у дуже складний та жорстокий час робили правильний вибір. Молімося, щоб священномученик допоміг нам дізнатись про нашу справжню історію, щоб ми знали усіх людей, які віддали своє життя задля добра інших. Молімося до Омеляна Ковча, аби дав усім українцям єдність, а також - єдність з усіма іншими народами".

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Делегація Львівської облради поклала квіти до символічного пам'ятника Блаженному Омеляну Ковчу, на якому є надпис - слова священномученика: "Тут я бачу Бога. Бога, який однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей".

Нагадаємо, у 1944 році греко-католицький священик Омелян Ковч, який до останнього дня виконував у концтаборі свої священичі обов'язки, прийняв в крематорії Майданеку мученицьку смерть.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.