Спецпроект

Симоненко обурений ідеєю Джиги відкрити ставку Гітлера для туристів

Українські комуністи вимагають заборонити відкриття музею ставки Адольфа Гітлера у Вінницькій області "Вервольф".

Про це заявив лідер КПУ Петро Симоненко на засіданні погоджувальної ради у понеділок, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Я б хотів звернути увагу на те, що у нас відбуваються дивні речі. Щороку 9 травня ми святкуємо Велику Перемогу. А у нас до Великої Перемоги готують на Вінничині відкриття меморіального комплексу "Вервольф", - сказав він.

Симоненко підкреслив, що йому було "дивно читати" відповідні матеріали, які готуються до відкриття цього комплексу.

"Це якась несусвітня дурниця, і до цього, до речі, причетні деякі представники органів влади", - сказав Симоненко.

"Потрібно уважно прочитати (відповідні документи), відмовитися взагалі і вдарити по руках тим, хто займається цими дурницями. Це знущання над Великою Перемогою, все те, що пропонується зробити в ставці Гітлера "Вервольф", - підкреслив лідер комуністів.

"Вервольф" (нім. Wehrwolf) - ставка Гітлера у 8 кілометрах від Вінниці. "Вервольф" діяв з весни 1942 року до весни 1944 року, потім входи у бункер були підірвані німецькими військами, що відступали.

"Вервольф" являв собою комплекс у кілька поверхів, один з яких перебував на поверхні. У бункера були товсті стіни в кілька метрів.

У центральній зоні були розташовані головні будівлі, розміщувалося Гестапо, телефонна станція, їдальня для вищого начальства і офіцерів, басейн, 12 житлових будинків для генералів та вищих офіцерів штабу, приміщення для Гітлера і два підземних бункери.

Загалом на території цього комплексу було більше 80 наземних об'єктів і кілька глибоких бетонних бункерів.

"Вервольф" будувався як ставка Гітлера. 16 липня 1942 Гітлер перевів зі ставки "Вовче лігво" у Растенбургу (Східна Пруссія) генеральний штаб і свою ставку до Вінниці.

З ініціативою прокласти туристичний маршрут на ставку Гітлера "Вервольф" раніше виступив голова Вінницької облдержадміністрації Микола Джига.

За його словами, музей нагадував би про "жертви і героїзм нашого народу", "продемонстрував би обличчя ворога-фашиста", "якого ворога переміг наш народ".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.