Спецпроект

Кернес хоче в Харкові пам'ятник Людмилі Гурченко. Хоч вона була проти

Питання про назву вулиці ім'ям актриси Людмили Гурченко та установки їй пам'ятника в Харкові буде розглянуто вже найближчим часом.

Про це сьогодні заявив мер Харкова Геннадій Кернес, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Є ініціатива назвати вулицю ім'ям Гурченко, це питання розглядалося ще за життя Людмили Марківни, - сказав Кернес на засіданні сесії Харківської міської ради. - Стоїть питання про встановлення пам'ятника або горельєфу Людмилі Марківні Гурченко. На топонімічної комісії будемо розглядати цю пропозицію, подумаємо, як, і де, і скільки це буде коштувати".

Також на засіданні сесії депутати вшанували хвилиною мовчання пам'ять померлих нещодавно почесних громадян Харкова: Людмилу Гурченко, засновника харківського Палацу піонерів Петра Слоніма та заслуженого будівельника України Володимира Реусова.

Харків часів "дорослого дитинства" Люсі Гурченко

У 2006 році харківський скульптор Сефайддін Гурбанов створив бронзову скульптуру актриси в образі Олени Крилової з фільму "Карнавальна ніч". Планувалося, що в день міста 23 серпня скульптуру встановлять біля Оперного театру. Але вибір місця для композиції викликав суперечки між міською владою, архітекторами та адміністрацією театру. 

В результаті 26 серпня газета "Труд" опублікувала відкритий лист Гурченко землякам-харків'янам, в якому актриса попросила владу міста "не ставити їй жодних пам'ятників - ні при житті, ані після".

Людмила Гурченко померла 30 березня в Москві на 76-му році життя.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.