Спецпроект

Кернес хоче в Харкові пам'ятник Людмилі Гурченко. Хоч вона була проти

Питання про назву вулиці ім'ям актриси Людмили Гурченко та установки їй пам'ятника в Харкові буде розглянуто вже найближчим часом.

Про це сьогодні заявив мер Харкова Геннадій Кернес, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Є ініціатива назвати вулицю ім'ям Гурченко, це питання розглядалося ще за життя Людмили Марківни, - сказав Кернес на засіданні сесії Харківської міської ради. - Стоїть питання про встановлення пам'ятника або горельєфу Людмилі Марківні Гурченко. На топонімічної комісії будемо розглядати цю пропозицію, подумаємо, як, і де, і скільки це буде коштувати".

Також на засіданні сесії депутати вшанували хвилиною мовчання пам'ять померлих нещодавно почесних громадян Харкова: Людмилу Гурченко, засновника харківського Палацу піонерів Петра Слоніма та заслуженого будівельника України Володимира Реусова.

Харків часів "дорослого дитинства" Люсі Гурченко

У 2006 році харківський скульптор Сефайддін Гурбанов створив бронзову скульптуру актриси в образі Олени Крилової з фільму "Карнавальна ніч". Планувалося, що в день міста 23 серпня скульптуру встановлять біля Оперного театру. Але вибір місця для композиції викликав суперечки між міською владою, архітекторами та адміністрацією театру. 

В результаті 26 серпня газета "Труд" опублікувала відкритий лист Гурченко землякам-харків'янам, в якому актриса попросила владу міста "не ставити їй жодних пам'ятників - ні при житті, ані після".

Людмила Гурченко померла 30 березня в Москві на 76-му році життя.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.