Спецпроект

Київ ігнорує всесвітню "Ніч музеїв". Нема охорони

Муніципальні музеї Києва проігнорували світову акцію "Ніч музеїв", хоча в попередні роки брали в ній участь. У підсумку лише 2 музеї із майже 100, що є в Києві, запланували заходи в рамках згаданої події.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Безумовно, відмова від участі в такій популярній акції є німим протестом музейників проти ставлення нинішньої влади до музейної справи, - сказав депутат. - Окрім фінансування, рівня зарплат і умов праці музейників є й суто технічна проблема, яка не дає можливості провести в Києві повноцінну "Ніч музеїв" - це охорона музейних закладів.

Бригинець нагадав, що понад рік тому через значну заборгованість київської влади перед службою державної охорони музеї залишились без охорони. На сьогодні переважна більшість музеїв охороняється вдень лише вахтерами, а вночі - сигналізацією. Відповідно музеї фізично не спроможні органзувати роботу в нічний час.

Цього року всесвітня "Ніч музеїв" відбувається 14-15 травня. Список українських закладів, які беруть участь в акції, дивіться тут.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.