Спецпроект

Київ ігнорує всесвітню "Ніч музеїв". Нема охорони

Муніципальні музеї Києва проігнорували світову акцію "Ніч музеїв", хоча в попередні роки брали в ній участь. У підсумку лише 2 музеї із майже 100, що є в Києві, запланували заходи в рамках згаданої події.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Безумовно, відмова від участі в такій популярній акції є німим протестом музейників проти ставлення нинішньої влади до музейної справи, - сказав депутат. - Окрім фінансування, рівня зарплат і умов праці музейників є й суто технічна проблема, яка не дає можливості провести в Києві повноцінну "Ніч музеїв" - це охорона музейних закладів.

Бригинець нагадав, що понад рік тому через значну заборгованість київської влади перед службою державної охорони музеї залишились без охорони. На сьогодні переважна більшість музеїв охороняється вдень лише вахтерами, а вночі - сигналізацією. Відповідно музеї фізично не спроможні органзувати роботу в нічний час.

Цього року всесвітня "Ніч музеїв" відбувається 14-15 травня. Список українських закладів, які беруть участь в акції, дивіться тут.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.