Спецпроект

Партія регіонів не хоче відміняти скандальний закон про червоний прапор

Фракція Партія регіонів не підтримуватиме постанову щодо скасування закону про підняття червоного прапора в День перемоги.

Про це сказав лідер фракції Олександр Єфремов на брифінгу у понеділок, відповідаючи на запитання журналістів.

"Якщо коротко, то ні", - сказав він.

Єфремов наголосив, що Прапор перемоги "немає нічого спільного з тими інсинуаціями, які сьогодні впроваджуються під цим прапором".

"Нам треба з повагою ставитися до пам'яті наших людей. І якщо ми не будемо цього робити, на нас очікує сумне майбутнє. Якщо хтось бажає переробити нашу історію під когось, то ми в цьому брати участі не будемо", - сказав лідер фракції "регіоналів".

Раніше в понеділок лідер фракції НУНС висловив пропозицію консенсусним рішенням народних депутатів скасувати закон про червоний прапор, який став причиною конфліктів у західних областях України 9 травня цього року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.