Спецпроект

В "Ніч музеїв" у Радомишлі трощили Музей домашньої ікони (ФОТО)

В ніч з 14 на 15 травня організована група з 15 чоловік розгромила етнографічний музей "Замок Радомисль", створений лікарем і меценатом Ольгою Богомолець в м. Радомишль Житомирської області.

Про це повідомляє прес-служба Ольги Богомолець.

За інформацією прес-служби, група, очолювана Романом Руденко - сином місцевого жителя, що проживає по сусідству з етнографічним музеєм "Замок Радомисль" - увірвалася на територію, повалила кілька секцій паркану, зламала і витоптала рідкісні насадження і рослини в ландшафтному парку музейного комплексу.

Роман Руденко привіз організовану групу з Києва на декількох іномарках. Протягом 30 хвилин до приїзду міліції п'яні молодики трощили все, що потрапляло їм під руку. Попередня сума збитків оцінюється в 30 тисяч гривень.

На адресу Ольги Богомолець та її співробітників, які в даний час зайняті реставрацією і відновленням замкового комплексу, звучали погрози про фізичну розправу.

П'яний Руденко, погрожуючи міліції і співробітникам музею високопоставленим тестем з Києва, обіцяв не допустити існування музею в Радомишлі і не зупинитися, поки його не знищить.

Борець із музеями заради гусей

За словами Богомолець, під час інциденту Руденко постійно нагадував, що в нього "є криша" і що міліція, прокуратура і суди йому не страшні, бо він "під захистом свого тестя". За попередніми даними, йдеться про одного з власників будівельної компанії "Солстрой" (Київ). 

Суть конфлікту між музейним комплексом "Замок Радомисль" і сусідом, сином якого є Роман Руденко, полягає в тому, що кована огорожа комплексу, нібито, перешкоджає прямому доступу гусей на водопій до річки.

У зв'язку з цим на адресу Ольги Богомолець вже неодноразово лунали погрози від Романа Руденка і його батька.

Найближчим часом за фактом хуліганства та навмисного псування чужого майна буде порушено кримінальну справу.

Перший заступник голови Радомишлянської РДА Роман Руденко. Схожий, але сама Богомолець каже, що руйнівник музею є депутатом райради

"Замок Радомисль", побудований в 1612 році монахами і відновлений Ольгою Богомолець із занедбаного сміттєзвалища - єдиний у країні комплекс подібного роду, який об'єднує музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертний зал.

Тепер відкриття комплексу, яке було заплановано на 5 червня, як і саме нормальне його функціонування - під загрозою.

У "Замку Радомисль" знаходиться єдиний в Україні Музей української домашньої ікони, аналогів якому в світі немає. У колекції представлено більше 5000 ікон XVII-XX століття з усіх регіонів країни. На щастя, колекція не постраждала.

Прохід гусям відкрито

Концертний зал для камерної музики в замку на 150 місць з висотою стелі 6 метрів вважається одним iз кращих в Європі - за результатами акустико-балістичної експертизи він відповідає найвищим стандартам.

"Замок Радомисль" планується внести в офіційні каталоги і пам'ятки для туристів, які приїдуть в Україну на "Євро-2012".

"Те, що чиїсь гуси стали важливішими іміджу Україні, важливіше культури, мистецтва, історії - це безглуздя, - сказала Ольга Богомолець. - "Замок Радомисль" є єдиною пам'яткою Радомишля, яка може привабити туристів та гроші в місцевий бюджет. На жаль, мракобісся для деяких поки ще залишається головною ідеологією".

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.