Спецпроект

У Дніпропетровську сплюндрували пам'ятник жертвам Голокосту

У Дніпропетровську невідомі пошкодили пам'ятник євреям - жертвам Голокосту, розстріляним у роки Другої світової війни.

Про це розповіли в центрі громадських зв'язків ГУ МВС України в Дніпропетровській області, повідомляє УП з посиланням на "Радіо "Свобода".

Невідомі зробили хуліганський напис білою фарбою і намалювали свастику.

На місці події побувала слідчо-оперативна група та керівництво міліції Дніпропетровського міськуправління.

Правоохоронці встановили, що плюндрування пам'ятника сталося в ніч на 17 травня.

Міліція розшукує зловмисників та вирішує питання про порушення кримінальної справи за статтею "Хуліганство".

За даними з дніпропетровської єврейської громади, у балці біля ботанічного саду, де наразі стоїть пам'ятник, у жовтні 1941 року були розстріляні 11 тисяч євреїв.

Торік у Дніпропетровську розбили меморіальну таблицю, присвячену цим трагічним подіям.

У січні 2011 року у Дніпропетровську сплюндрували хрест на могилі бійців Української Народної республіки.

Міліція не спромоглася знайти вандалів у жодному з випадків.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.