Спецпроект

Спогади однієї з небагатьох, хто врятувався з Янівського ґето

Вийшли друком дитячі спогади про порятунок єврейської дівчинки з ґето у Львові.

Документальна оповідь "Очима дванадцятирічної дівчинки" врятованої з Янівського ґето Яніни Гешелес вийшла в перекладі українською, повідомляє прес-служба Центру юдаїки НаУКМА.

Цінність спогадам надає те, що вони були написані одразу ж після того, як дівчинка опинилась на волі, з "фотографічною точністю дитячої пам'яті", пише у передмові професор Ярослав Грицак.   

Розповідь Яніни - це не тільки її особиста історія, це також портрети діячів єврейської громади та членів польської таємної організації "Жеґота", що організовувала рятування в'язнів ґето.

Читачеві пропонується подорож в історію довоєнного Львова - міста українців, поляків, євреїв та їхніх взаємовідносин, осмислення трагедій Голокосту та Другої світової війни науковцем ХХІ століття.

Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Галичини в роки "остаточного розв'язання єврейського питання"

Після тексту спогадів вміщено сучасний текст Яніни Гешелес, громадянки Ізраїлю - "Епілог: повернення до Львова". Вона розповідає про своє подальше життя, а також про відчуття, які охоплюють її в очікуванні повернення до міста свого дитинства.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.