Спецпроект

Реставратори відновили напис з воріт Освєнцима

Польські реставратори півтора роки відновлювали напис Arbeit macht frei ("Праця звільняє") з воріт концентраційного табору Освєнцим.

Вкрадена у 2009-ому реліквія надійшла до фахівців у дуже поганому стані, повідомляє ТСН. Реставраторам меморіального комплексу "Аушвіц-Біркенау"  знадобилося близько півтора роки для ретельних відновлювальних робіт.

Вони включали в себе фотографування в ультрафіолетовому та інфрачервоному спектрах, тестування різних частин на розтяжність і дослідження найдрібніших деформацій металу. Остаточно про завершення робіт можна буде говорити після нанесення на поверхню антикорозійного покриття.

За словами предcтавників меморіального комплексу, найімовірніше, напис на колишнє місце повертати не будуть, а відправлять ​​на експозицію у виставковий зал, який поки знаходиться в процесі добудови.

Головний вхід у концентраційний табір "Аушвіц-Біркенау"

Остаточне рішення про долю реліквії, тим не менш, поки не прийнято. Наразі на воротах колишнього концтабору оригінальний напис замінений копією.

Правда про Оскара Шиндлера

Табличка, розташована на вході до музею Освєнцима, була вкрадена 18 грудня 2009. Через три дні напис, розпилений на три частини, знайшли в 600 кілометрах від музею.

Всього у справі про крадіжку були затримані і засуджені до різних термінів ув'язнення п'ять громадян Польщі, які безпосередньо брали участь у викраденні, а також підданий Швеції, який був організатором злочину. Замовник злочину, імовірно також зі Швеції, поки залишається на волі.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.