Спецпроект

Пам'ятник жертвам Скнилова приберуть з аеродрому

З місця Скнилівської трагедії, де в 2002 році під час авіашоу у Львові впав винищувач Су-27 і вбив 77 глядачів, приберуть пам'ятник, біля якого щороку молилися родичі загиблих.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на "Сегодня".

"До "Євро-2012" розширюємо льотне поле. Військовий аеродром віддають під аеропорт - людям вже не можна буде приходити туди на поминки, адже це буде діючий аеропорт", - пояснив директор львівського аеропорту Олександр Загрев.

Монумент планують перенести до каплиці при вході на аеродром. За словами Загрева, гроші для цього повинні дати з бюджету на ремонт аеропорту до Євро-2012.

Частина родичів жертв не проти перенесення: їм було фізично важко йти до пам'ятника на середину льотного поля. Інші обурені, що трагедію ніби викреслюють з пам'яті. Так, мати одного із загиблих, Ніна Міхно, вважає, що загубиться символізм - вшановувати пам'ять саме на місці авіакатастрофи.

З дня трагедії минуло вже майже 9 років. 27 липня 2002 року під час авіашоу на Скнилівському летовищі упав літак Су-27, вбивши 77 і поранивши понад 100 людей.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.