Спецпроект

У Луцьку на вокзалі відкрили дошку репресованим нацистами і комуністами

У Луцьку з ініціативи громадської організації "Діти репресій" відкрито меморіальну дошку репресованим волинянам.

Про це УНІАН повідомили у відділі інформаційної роботи міської ради.

Дошку встановлено на стіні приміщення на вулиці Яровиця, 4, де розташовувалась колишня залізнична станція "Луцьк", з якої невинно репресованих волинян у 1939-1952 роках відправляли у тюрми, табори і на спецпоселення ГУЛАГу, а в 1941-1945 роках - у концентраційні табори та на каторжні роботи до гітлерівської Німеччини.

"Багато волинян і лучан зокрема постраждали від репресій в різні періоди історії, - сказав секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт. - Нам треба не забувати про це і шанувати пам'ять про них. Потрібно навчати прийдешні покоління, що були такі події, були такі помилки, аби вони ніколи більше не повторилися".

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.