Спецпроект

Львівські ковалі навчаться, як грамотно реставрувати історичні балкони

З 23 травня у Львові проект "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста" розпочав перший тренінг для ковалів-реставраторів.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Наш спеціаліст працює в галузі реставрації металу вже понад 35 років, він оглянув кілька об'єктів у Львові, на яких проводилася реставрація і зауважив, що ремісничих навичок у майстрів вистачає, а бракує знань тільки щодо реставраційної частини, - розповіла керівник проекту Іріс Ґляйхман. - Тут ідеться в першу чергу про обачну реставрацію пам'яток архітектури та застосування історичних технік".

"Коли я вперше відвідав Львів, то був дуже вражений такою великою кількістю балконів та їх різноманіттям - вони усі різні, з різних епох, не можливо знайти двох однакових! Мешканці Львова в усі часи не замикалися у своїх квартирах, а проводили багато часу на своїх балконах, проте зараз вони знаходяться в дуже поганому стані, їх необхідно реставрувати вже", - зазначив реставратор металу Андреас Альтгаммер.

Для практичного семінару було обрано красивий балкон епохи пізнього бароко на вул. Вірменській, якому близько 250 років.

В ті часи майстри використовували зовсім інші техніки, ніж ті, якими користуються сучасні ковалі. Саме тому для правильної реставрації важливо послуговуватися тогочасними методами і бути ознайомленим з ними.

Семінар проходитиме в два етапи: протягом наступного тижня учасники під пильним керівництвом Андреаса Альтгаммера демонтують балкон, зроблять всі необхідні попередні дослідження, опис пошкоджень та напишуть концепцію реставрації, під час другого етапу ковалі проведуть безпосередньо реставрацію та монтаж балкону.

Нагадаємо, у Львові уже проходили тренінги з реставрації дерева, каменю, ліпнини та настінного розпису.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.