Спецпроект

У Парижі говорили про Петлюру і наслідки його вбивства

У Парижі в бібліотеці імені Симона Петлюри пройшла наукова конференція з нагоди 85-річчя вбивства голови директорії УНР.

В роботі конференції взяли участь відомі у Франції вчені, історики, громадські та політичні діячі, українські дипломати, правники, документалісти, кінознавці та журналісти, повідомляє "Укрінформ".

Фахівці відзначили неоднозначне тлумачення ролі та місця в українській історії постаті Симона Петлюри, оприлюднили результати проведених в Україні у цьому контексті громадських опитувань, обговорили обставини його вбивства і деталі судового процесу Шварцбарда у Парижі та презентували фільм Олександра Фролова "Непрощені".

Журналіст-міжнародник Ала Лазарєва під час виступу зупинилася на геополітичних аспектах діяльності Симона Петлюри та їхньому сприйнятті у Західній та Східній Європі.

Один з керівників проекту "Історична правда" та авторів українського телепроекту "Великі українці" Вахтанг Кіпіані, у свою чергу, розповів про ставлення сучасних українців до постаті Симона Петлюри.

На думку Кіпіані, постать голови директорії УНР досі розколює українське суспільство, що є передусім наслідком ефективності радянської пропаганди, хибним тлумаченням і сприйняттям історичних фактів і документів. Водночас експерт відзначив зростання рівня усвідомленого сприйняття ролі та значення Петлюри серед молоді України.

Французький адвокат Стефан Дуніковський розповів про деталі судового процесу над вбивцею Симона Петлюри анархістом Самуїлом (Шоломом) Шварцбардом у 1927 році.

На думку юриста, який кілька років поспіль досліджував в архівах Франції справу Шварцбарда, французьке правосуддя несправедливо виправдало вбивцю голови директорії УНР, на що вказують аргументація як сторони захисту, так і обвинувачення, а також логіка дій та істинні політичні мотиви французької влади.

Як убивали Симона Петлюру

Симона Петлюру було вбито 25 травня 1926 року на розі бульвару Сен-Мішель та вулиці Расіна у Латинському кварталі Парижа. Тоді пролунало сім пострилів, п'ять куль влучили в тіло С. Петлюри, три з яких виявилися смертельними. Вбивця Самуїл Шварцбард відразу здався поліції, заявивши про мотиви скоєного.

Судовий процес розпочався 18 жовтня 1927 року і набув широкого розголосу. На захист підсудного виступили відомі на той час люди, філософ Анрі Бергсон, письменники Ромен Роллан, Анрі Барбюс, Максим Горький, фізики Альберт Ейнштейн та Поль Ланжевен. Захист вів французький адвокат Анрі Торрес. Французьке правосуддя виправдало Шварцбарда, примусивши його сплатити штраф.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.