Спецпроект

На Прикарпатті знайшли поховання жертв НКВД

Поблизу села Пшеничники, що на Прикарпатті, виявили рештки більше двохсот двадцяти людей.

Про це повідомляє ТСН.ua.

За словами дослідників, йдеться про закатоване мирне населення області.

Найімовірніше, це - місцева інтелігенція або просто грамотні, освічені люди.

В землі лежать цілі сім'ї, разом із дітьми, які, за даними дослідників є жертвами НКВД.

За словами місцевих жителів, тоді майже все село знало, що чекісти звозять у цей район тіла своїх закатованих жертв. Але тільки одиниці знали, де їх ховали.

Рештки більше двохсот людей вже знайшли у полі під Пшеничниками. Кожна п'ята з них - дитина. Деякі зовсім маленькі, кажуть експерти: по щелепам видно, що молочні зуби ледве прорізалися.

За даними судмедекспертів, чоловічої статі було 70 осіб, жіночої - 40. Невстановлено - 20.

Про те що, поховання - це жертви НКВС, експерти наводять численні свідчення жителів села, які бачили "зелені вантажівки" з тілами.

У 1939-1941 роках, якими датується це поховання, у Пшеничниках саме був гарнізон НКВД - підозріла рідкість для простого села, вважають історики.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.