Спецпроект

На Прикарпатті знайшли поховання жертв НКВД

Поблизу села Пшеничники, що на Прикарпатті, виявили рештки більше двохсот двадцяти людей.

Про це повідомляє ТСН.ua.

За словами дослідників, йдеться про закатоване мирне населення області.

Найімовірніше, це - місцева інтелігенція або просто грамотні, освічені люди.

В землі лежать цілі сім'ї, разом із дітьми, які, за даними дослідників є жертвами НКВД.

За словами місцевих жителів, тоді майже все село знало, що чекісти звозять у цей район тіла своїх закатованих жертв. Але тільки одиниці знали, де їх ховали.

Рештки більше двохсот людей вже знайшли у полі під Пшеничниками. Кожна п'ята з них - дитина. Деякі зовсім маленькі, кажуть експерти: по щелепам видно, що молочні зуби ледве прорізалися.

За даними судмедекспертів, чоловічої статі було 70 осіб, жіночої - 40. Невстановлено - 20.

Про те що, поховання - це жертви НКВС, експерти наводять численні свідчення жителів села, які бачили "зелені вантажівки" з тілами.

У 1939-1941 роках, якими датується це поховання, у Пшеничниках саме був гарнізон НКВД - підозріла рідкість для простого села, вважають історики.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.