Спецпроект

Дії СБУ щодо істориків назвали поверненням до "холодної війни"

Українська Інформаційна Служба засуджує дії СБУ щодо співробітників музею "Тюрма на Лонцького" і обіцяє інформувати світову спільноту про повернення української влади до практики "холодної війни".

Про це йдеться у заяві УІС, яке є в розпорядженні "Історичної Правди". Наводимо текст заяви повністю:

"Як повідомили ЗМІ: в Україні починається нова хвиля політичних реперсій. Цього разу - проти 16 науковців-істориків - усіх працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Їх усіх трактують як "свідків" у кримінальній справі, відкритій Службою безпеки України "за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю".

Незважаючи на неодноразові роз'яснення компетентних фахівців - істориків та правників, численні звернення представників вітчизняних та світових академічних кіл, громадськості СБУ досі намагається кваліфікувати історичні матеріали як таємні, хоча не має на це підстав - закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, які містять інформацію про факти порушень прав та свобод людини і громадянина та незаконні дії органів державної влади, їх посадових осіб.

Світова українська спільнота все більше переконується, що "вуха" українських спецслужб «не чують» голосу власного народу, бо настроєні на московську хвилю.

Українська Інформаційна Служба розглядає це неподобство, як наступ на конституційні свободи громадян України, як пряме нехтування правами людини та виконання політичного замовлення чужої держави.

і ВИМАГАЄ:

Припинити тиск на істориків за надуманими звинуваченнями, повернути копії історичних матеріалів та оргтехніку, раніше незаконно вилучені у директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, відмовитись від повернення до ганебної практики ВЧК-НКВД-ГПУ-КГБ, давно засудженої цивілізованим світом.

Залишаємо за собою право розпочати широку кампанію інформування української та світової спільноти, дипломатичних представництв, урядів країн, міжнародних організацій про повернення України в стійло тоталітаризму, сповзання влади до риторики і практики "холодної війни".

У своєму прагненні не допустити порушення прав людини та повторної колонізації України будемо використовувати всі можливості: від міжнародних культурних, спортивних, економічних заходів, до проведення відповідних слухань на Всесвітньому форумі українців та парламентами країн вільного світу".

Нагадаємо, що 14 червня Служба безпеки України викликала на допит усіх 16 працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Їх трактують як "свідків" у кримінальній справі, відкритій Службою безпеки України за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.