Спецпроект

На Волині вшанували Скоропадського і Нахічеванського

У місті Рожище на Волині відкрили меморіальну дошку з нагоди 95-ї річниці Брусилівського прориву.

Урочистості відбулися за участю Надзвичайного і повноважного посла Азербайджану в Україні Єйнулли Ядулли оглу Мадатлі та голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, повідомляють "Волинські новини".

Меморіальна дошка відкрита на честь перебування у Рожищі національних героїв України та Азербайджану Павла Скоропадського і Гусейна Хана Нахічеванського, які в 1916 році служили як генерали в Російській імператорській армії.

Проект зреалізовано за благодійні кошти, акумульовані громадським фондом "Останній солдат".

Павло Скоропадський
(1873-1945) - український громадський, політичний діяч, військовик.

Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904-1905) та Першої світової воєн (1914-1918). Гетьман Української Держави (29 квітня - 14 грудня 1918).

Гусейн Хан Нахічеванський (1863-1919) - російський генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант.

Походив з можновладної ханської родини Нахічеванських Єреванської губернії. Командував елітними кавалерійськими частинами і був єдиним за всю історію генерал-ад'ютантом-мусульманином в Російській імператорській армії.

Кавалер 15 російських і 9 іноземних державних нагород, включаючи бойові ордени Святого Георгія 3-го і 4-го ступенів і Золоту зброю "За хоробрість". Імовірно, розстріляний більшовиками в січні 1919 року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".