Спецпроект

На Волині вшанували Скоропадського і Нахічеванського

У місті Рожище на Волині відкрили меморіальну дошку з нагоди 95-ї річниці Брусилівського прориву.

Урочистості відбулися за участю Надзвичайного і повноважного посла Азербайджану в Україні Єйнулли Ядулли оглу Мадатлі та голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, повідомляють "Волинські новини".

Меморіальна дошка відкрита на честь перебування у Рожищі національних героїв України та Азербайджану Павла Скоропадського і Гусейна Хана Нахічеванського, які в 1916 році служили як генерали в Російській імператорській армії.

Проект зреалізовано за благодійні кошти, акумульовані громадським фондом "Останній солдат".

Павло Скоропадський
(1873-1945) - український громадський, політичний діяч, військовик.

Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904-1905) та Першої світової воєн (1914-1918). Гетьман Української Держави (29 квітня - 14 грудня 1918).

Гусейн Хан Нахічеванський (1863-1919) - російський генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант.

Походив з можновладної ханської родини Нахічеванських Єреванської губернії. Командував елітними кавалерійськими частинами і був єдиним за всю історію генерал-ад'ютантом-мусульманином в Російській імператорській армії.

Кавалер 15 російських і 9 іноземних державних нагород, включаючи бойові ордени Святого Георгія 3-го і 4-го ступенів і Золоту зброю "За хоробрість". Імовірно, розстріляний більшовиками в січні 1919 року.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей