Спецпроект

На Волині вшанували Скоропадського і Нахічеванського

У місті Рожище на Волині відкрили меморіальну дошку з нагоди 95-ї річниці Брусилівського прориву.

Урочистості відбулися за участю Надзвичайного і повноважного посла Азербайджану в Україні Єйнулли Ядулли оглу Мадатлі та голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, повідомляють "Волинські новини".

Меморіальна дошка відкрита на честь перебування у Рожищі національних героїв України та Азербайджану Павла Скоропадського і Гусейна Хана Нахічеванського, які в 1916 році служили як генерали в Російській імператорській армії.

Проект зреалізовано за благодійні кошти, акумульовані громадським фондом "Останній солдат".

Павло Скоропадський
(1873-1945) - український громадський, політичний діяч, військовик.

Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904-1905) та Першої світової воєн (1914-1918). Гетьман Української Держави (29 квітня - 14 грудня 1918).

Гусейн Хан Нахічеванський (1863-1919) - російський генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант.

Походив з можновладної ханської родини Нахічеванських Єреванської губернії. Командував елітними кавалерійськими частинами і був єдиним за всю історію генерал-ад'ютантом-мусульманином в Російській імператорській армії.

Кавалер 15 російських і 9 іноземних державних нагород, включаючи бойові ордени Святого Георгія 3-го і 4-го ступенів і Золоту зброю "За хоробрість". Імовірно, розстріляний більшовиками в січні 1919 року.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін

1943-2022: Від нацистів – до рашистів

Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий

Коломацький переворот. Вибори Івана Мазепи

У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською