29 квітня 1918

1918: гетьман Скоропадський у черкесці, з кинжалом і в автомобілі

Кінохроніка за участю Павла Скоропадського - Гетьмана Української Держави, яка прийшла на зміну Українській Народній республіці.

Павло Скоропадський замість розхристаного безвладдя УНР хотів побудувати міцну вертикаль влади - і дещо в нього вийшло, от тільки земельне питання він так і не вирішив, а гетьманська влада значною мірою трималася на німецьких багнетах.

В цій кінохроніці - гетьман успішний. Він їздить на авто, носить хвацьку черкеску з золотими погонами, молиться разом із соратниками перед бенкетом. Але в середині грудня 1918 року він зрікається влади на користь УНР і виїздить разом із німцями з України.

Там, у Швейцарії та Німеччині, він проживе ще 26 років, поки не загине під американськими бомбами.

Про історію кохання і смерті сина Павла Скоропадського Данила читайте у розділі "Книжки"

Останній день гетьмана у Києві чудово описав геніальний Булгаков: 

"На дальнем пути Города I, Пассажирского уже стоит поезд - еще без паровоза, как гусеница без головы. В составе девять вагонов с ослепительно-белым электрическим светом.

В составе в час ночи уходит в Германию штаб генерала фон Буссова. Тальберга берут: у Тальберга нашлись связи...

Гетманское министерство - это глупая и пошлая оперетка (Тальберг любил выражаться тривиально, но сильно, как, впрочем, и сам гетман. Тем более пошлая, что...

- Пойми (шепот), немцы оставляют гетмана на произвол судьбы, и очень, очень может быть, что Петлюра войдет... а это, знаешь ли...)"

Відео 1918 року з гетьманським урядом, який приймає парад Лубенського сердюцького кінно-козачого полку, дивіться тут

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.