Спецпроект

ВР ПРОГОЛОСУВАЛА ЗА СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО АРЛІНҐТОНУ

Верховна Рада створила національний військовий меморіальний цвинтар. Там ховатимуть учасників усіх військових конфліктів, які "здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу" - від афганців до воїнів УПА?

За відповідний проект постанови номер 8052 проголосували 227 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє сайт Верховної Ради.

Парламент рекомендує Кабінету Міністрів до 17 червня створити організаційний комітет з питань призначення, створення, відомчої приналежності, функціонування цвинтаря і затвердження його місцезнаходження.

Разом з цим парламент визначив, що кладовище призначено для поховання ветеранів Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані, учасників інших військових конфліктів, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, і членів їх сімей, а також інших осіб, які здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу.

"На таких військових меморіальних кладовищах відбуваються поховання ветеранів Другої світової війни, учасників бойових дій, військовослужбовців, громадян, які вчинили героїчні вчинки в ім'я народу, заслужених державних діячів та осіб, які мають особливі заслуги перед державою, і членів їхніх сімей, - йдеться в пояснювальній записці до постанови.

Незнаному воякові. Православне кладовище Армії УНР

Автори документу - голови громадських об'єднань офіцерів і ветеранів на чолі з нардепом Вадимом Колесніченком - наводять приклад Арлінґтонського національного кладовища (США) як зразок таких поховань: "На ньому знайшли свій останній притулок більше 230 тисяч американських ветеранів... всіх військових конфліктів та членів їхніх родин... Щорічно Арлінґтон відвідує 4 мільйони людей".

Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони підтримав проект постанови з урахуванням зауважень.

"Я виступив проти того, щоб цвинтар розміщувався в Биківні, як пропонувалося, щоб не відсовувати в тінь існуючий заповідник "Биківнянські могили", - сказав "Історичній Правді" голова комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко.

За словами Гриценка, на військовому меморіальному кладовищі будуть здійснюватися похорони всіх українських ветеранів, які гідно захищали Батьківщину.

"В документі про створення цвинтаря немає згадки про якусь ідеологію, - підкреслив голова комітету. - Всі люди, які захищали країну і гідно виконували свій обов'язок, мають бути вшановані. Незалежно від того, в якій армії вони воювали".

Під час реалізації постанови Кабінетом міністрів можуть відбуватися зміни, прогнозує Гриценко. Приміром, уряд може відмовитися від запропонованих Колесніченком "філій" меморіального військового кладовища в обласних центрах і містах - адже це нівелюватиме саму ідею загальнонаціонального пантеону.

Видатні українці у світі: хто і де похований?

"Загальна сума необхідних коштів складає 5,6 млн гривень у разі створення Національного військового меморіального кладовища в с. Биківня (м. Київ) як заплановано", повідомляється у пояснювальній записці.

Головне юридичне управління ВР рекомендувало депутатам відхилити проект постанови як такий, що не відповідає Конституції, але вони все одно проголосували "за" - фракції ПР, комуністів і блоку Литвина, група "Реформи заради майбутнього", троє позафракційних і по одному депутату з фракцій БЮТ і НУ-НС.

Нагадаємо, що у жовтні 2010 року народним депутатам не вистачило двох голосів, щоб прийняти цю постанову. Там передбачалося, що військове меморіальне кладовище буде розміщене в селищі Биківня на східній околиці Києва.

У листопаді 2010 року в Івано-Франківську була створена громадська комісія з перепопоховання в Україні праху Степана Бандери, члени якої висловилися за побудову великого пантеону героїв визвольних змагань.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.