Спецпроект

Анонс: завтра у Львові відкриють виставку про жінок-остарбайтерів

У день початку радянсько-німецької війни, яка принесла жорстоку німецьку окупацію, Національний музей "Тюрма на Лонцького" відкриває виставку "Тріщина крізь усе життя" про долі українських жінок-остарбайтерок.

План заходів:

о 9:45 громадськість покладе квіти до пам'ятника жертвам політичних репресій (біля Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького")

о 10:15 розпочнеться панахида за жертвами комуністичних та нацистських злочинів у подвір'ї колишньої в'язниці КГБ і Гестапо - "Тюрми на Лонцького"

об 11:00 відкриття виставки про жертв нацистської окупації "Тріщина крізь усе життя"

Експозиція розповідає про життя десятьох українських жінок у нестерпних умовах нацистської Німеччини.

Марцеліну із Дубовця, Ганну з Гут, Тетяну із Путивля, Єлизавету з Мелітополя силоміць вивезли на чужину - як писалося у пропагандистських нацистських листівках, "працювати на велику німецьку державу".

Про долі українських остарбайтерів читайте в проекті родинних спогадів "Неписана історія"

Комусь із них тоді було лише 14-15 років, деякі встигли одружитися, чекали первістків. Усіх раптово забрала поліція, щоб вкинути у німецькі ешелони й погнати на Схід, де на їхню рабську працю вже чекали заводи й фабрики нацистської диктатури.

Експозиція працюватиме від 22 червня до 30 липня на другому поверсі музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" щоденно від 11:00 до 18:00. Вхід вільний.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.