Спецпроект

Анонс: завтра у Львові відкриють виставку про жінок-остарбайтерів

У день початку радянсько-німецької війни, яка принесла жорстоку німецьку окупацію, Національний музей "Тюрма на Лонцького" відкриває виставку "Тріщина крізь усе життя" про долі українських жінок-остарбайтерок.

План заходів:

о 9:45 громадськість покладе квіти до пам'ятника жертвам політичних репресій (біля Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького")

о 10:15 розпочнеться панахида за жертвами комуністичних та нацистських злочинів у подвір'ї колишньої в'язниці КГБ і Гестапо - "Тюрми на Лонцького"

об 11:00 відкриття виставки про жертв нацистської окупації "Тріщина крізь усе життя"

Експозиція розповідає про життя десятьох українських жінок у нестерпних умовах нацистської Німеччини.

Марцеліну із Дубовця, Ганну з Гут, Тетяну із Путивля, Єлизавету з Мелітополя силоміць вивезли на чужину - як писалося у пропагандистських нацистських листівках, "працювати на велику німецьку державу".

Про долі українських остарбайтерів читайте в проекті родинних спогадів "Неписана історія"

Комусь із них тоді було лише 14-15 років, деякі встигли одружитися, чекали первістків. Усіх раптово забрала поліція, щоб вкинути у німецькі ешелони й погнати на Схід, де на їхню рабську працю вже чекали заводи й фабрики нацистської диктатури.

Експозиція працюватиме від 22 червня до 30 липня на другому поверсі музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" щоденно від 11:00 до 18:00. Вхід вільний.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.