Спецпроект

Анонс: завтра у Львові відкриють виставку про жінок-остарбайтерів

У день початку радянсько-німецької війни, яка принесла жорстоку німецьку окупацію, Національний музей "Тюрма на Лонцького" відкриває виставку "Тріщина крізь усе життя" про долі українських жінок-остарбайтерок.

План заходів:

о 9:45 громадськість покладе квіти до пам'ятника жертвам політичних репресій (біля Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького")

о 10:15 розпочнеться панахида за жертвами комуністичних та нацистських злочинів у подвір'ї колишньої в'язниці КГБ і Гестапо - "Тюрми на Лонцького"

об 11:00 відкриття виставки про жертв нацистської окупації "Тріщина крізь усе життя"

Експозиція розповідає про життя десятьох українських жінок у нестерпних умовах нацистської Німеччини.

Марцеліну із Дубовця, Ганну з Гут, Тетяну із Путивля, Єлизавету з Мелітополя силоміць вивезли на чужину - як писалося у пропагандистських нацистських листівках, "працювати на велику німецьку державу".

Про долі українських остарбайтерів читайте в проекті родинних спогадів "Неписана історія"

Комусь із них тоді було лише 14-15 років, деякі встигли одружитися, чекали первістків. Усіх раптово забрала поліція, щоб вкинути у німецькі ешелони й погнати на Схід, де на їхню рабську працю вже чекали заводи й фабрики нацистської диктатури.

Експозиція працюватиме від 22 червня до 30 липня на другому поверсі музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" щоденно від 11:00 до 18:00. Вхід вільний.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.