Спецпроект

Анонс: завтра у Львові відкриють виставку про жінок-остарбайтерів

У день початку радянсько-німецької війни, яка принесла жорстоку німецьку окупацію, Національний музей "Тюрма на Лонцького" відкриває виставку "Тріщина крізь усе життя" про долі українських жінок-остарбайтерок.

План заходів:

о 9:45 громадськість покладе квіти до пам'ятника жертвам політичних репресій (біля Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького")

о 10:15 розпочнеться панахида за жертвами комуністичних та нацистських злочинів у подвір'ї колишньої в'язниці КГБ і Гестапо - "Тюрми на Лонцького"

об 11:00 відкриття виставки про жертв нацистської окупації "Тріщина крізь усе життя"

Експозиція розповідає про життя десятьох українських жінок у нестерпних умовах нацистської Німеччини.

Марцеліну із Дубовця, Ганну з Гут, Тетяну із Путивля, Єлизавету з Мелітополя силоміць вивезли на чужину - як писалося у пропагандистських нацистських листівках, "працювати на велику німецьку державу".

Про долі українських остарбайтерів читайте в проекті родинних спогадів "Неписана історія"

Комусь із них тоді було лише 14-15 років, деякі встигли одружитися, чекали первістків. Усіх раптово забрала поліція, щоб вкинути у німецькі ешелони й погнати на Схід, де на їхню рабську працю вже чекали заводи й фабрики нацистської диктатури.

Експозиція працюватиме від 22 червня до 30 липня на другому поверсі музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" щоденно від 11:00 до 18:00. Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.