Спецпроект

На могилі Невідомого солдата знову засмажили яєчню

У понеділок, 20 червня, арт-гурт "Яйце імені Кірєєва і Нестеренка" влаштував акцію на підтримку Ганни Сінькової, затриманої в березні 2010 року за наругу над могилою Невідомого солдата.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Учасники арт-гурту записали відеоролик, який виклали на відеохостингу Youtube, де вони смажать три яєчні на вічному вогні у столичному Парку слави.

"У день чергового пафосного офіціозу в парку Слави за участю Віктора Януковича і Ху Цзіньтао ми засмажили три яєчні на вічному вогні, - йдеться в повідомленні арт-гурту. - Таким чином, ми намагалися привернути увагу громадськості до ситуації з політв'язнем Ганною Сіньковою, яка вже три місяці перебуває в СІЗО за ідіотичними звинуваченнями, оскільки маріонеткові суди нічого не вирішують, а лише виконують наказ згори".

Кірєєв і Нестеренко - прізвище прокурора і судді у справі Сінькової.

Нагадаємо, що Ганну Сінькову в березні 2011 року заарештували з формулюванням "за наругу над могилою" - за те, що 16 грудня 2010 року вона смажила яєчню з сосисками на вічному вогні на могилі Невідомого солдата в Парку слави у Києві.

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.