Спецпроект

Поляки завершили розслідування авіакатастрофи під Смоленськом

Польська урядова комісія, що з'ясовувала причини Смоленської катастрофи, вчора передала свій остаточний звіт главі уряду Дональду Туску.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі уряду Польщі.

Остаточний звіт про причини авіакатастрофи, внаслідок якої 10 квітня 2010 року загинуло 96 польських громадян (серед них президент Лех Качинський), планується опублікувати польською, англійською та російською мовами.

"Одразу після завершення перекладів звіт буде оприлюднений", - повідомила прес-служба, не уточнивши орієнтовних термінів. Прес-служба також зазначила, що Туск не вноситиме жодних правок у підготовлений експертами документ.

Розшифровка розмов у диспетчерській аеропорту Смоленськ 10.04.2010

За даними польських ЗМІ, доповідь об'ємом близько 300 сторінок буде оприлюднена на початку липня.

Нагадаємо, у січні цього року контрольована російською владою Міждержавний авіаційний комітет в остаточній доповіді про причин Смоленської авіакатастрофи всю провину за трагедію поклав на поляків. МАК стверджує, що пілоти урядового Ту-154 під тиском високопосадовців на борту машини намагалися посадити літак "будь-якою" ціною.

За попередніми оцінками польських експертів, пілоти насправді не намагалися посадити літак, але не встигли - з поки неоприлюднених причин - підняти його на безпечну висоту після того, як машина пройшла "висоту прийняття рішення" - 100 метрів над землею.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".