Спецпроект

Анонс: марш захисників Києва - через Десятинну і Андріївський узвіз

В суботу, 11 червня о 13:00 розпочнеться другий Марш на захист Києва.

Маршрут: від Золотих Воріт по вулиці Ярославів Вал на вул. Гончара 17-23, далі через Пейзажну алею до фундаменту Десятинної церкви і на Андріївський узвіз. Марш завершиться на Контрактовій площі біля пам'ятника Сковороді.

Ось що пишуть організатори маршу в його анонсі:

"ЧОМУ ДЕСЯТИНКА?

Так зване "відтворення" Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового пам"яткоохоронного законодавства. Залишки фундаменту церкви мають бути збережені для нащадків, а не назавжди поховані під бетоном сучасної церкви "у візантійському стилі".

Влада та УПЦ (МП) планує збудувати сучасний храм на місці незавершених розкопок Десятинної церкви. Це назавжди знищить історичні фундаменти. Масштабне будівництво навпроти Андріївської церкви призведе до її остаточного руйнування.

ЧОМУ АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ?

Зараз Узвіз потерпає від численних нещасть:

АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА ПАДАЄ. Окраса Києва та узвозу, Андріївська церква, розвалюється через злочинні будівництва навколо. Через рятувально-ремонтні роботи вже вирубали всі дерева на пагорбі церкви. Проте іншої активності на рятувальних роботах та ефекту поки не спостерігається.

БУДУЮТЬ ГОТЕЛІ ТА ОФІСИ. У той час, коли вулиця потребує обережної реставрації, влада планує провести масштабну "реконструкцію" узвозу, що передбачає побудову кількох офісно-готельних багатоповерхівок безпосередньо на Андріївському, що знищить його естетично та фізично.

АВТОМОБІЛІ РУЙНУЮТЬ ВУЛИЦЮ. Попри формальну заборону, київська ДАІ не перешкоджає незаконному руху транспорту по Андріївському. Від постійного руху машин пішохідним узвозом під загрозою опинилися життя пішоходів та унікальна бруківка, яка не витримує навантаження.

ДЕСЯТИНКУ ХОЧУТЬ ЗАБУДУВАТИ.

Марш захисників Києва - регулярна подія, що організовується небайдужими жителями на захист соціального і культурного простору міста. Нам є що запропонувати окрім протесту".

Попередній Марш, що відбувся 3 квітня, зібрав близько 600 небайдужих киян . Як і попереднього разу, просять приходити без партійної символіки.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.