Спецпроект

Анонс: марш захисників Києва - через Десятинну і Андріївський узвіз

В суботу, 11 червня о 13:00 розпочнеться другий Марш на захист Києва.

Маршрут: від Золотих Воріт по вулиці Ярославів Вал на вул. Гончара 17-23, далі через Пейзажну алею до фундаменту Десятинної церкви і на Андріївський узвіз. Марш завершиться на Контрактовій площі біля пам'ятника Сковороді.

Ось що пишуть організатори маршу в його анонсі:

"ЧОМУ ДЕСЯТИНКА?

Так зване "відтворення" Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового пам"яткоохоронного законодавства. Залишки фундаменту церкви мають бути збережені для нащадків, а не назавжди поховані під бетоном сучасної церкви "у візантійському стилі".

Влада та УПЦ (МП) планує збудувати сучасний храм на місці незавершених розкопок Десятинної церкви. Це назавжди знищить історичні фундаменти. Масштабне будівництво навпроти Андріївської церкви призведе до її остаточного руйнування.

ЧОМУ АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ?

Зараз Узвіз потерпає від численних нещасть:

АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА ПАДАЄ. Окраса Києва та узвозу, Андріївська церква, розвалюється через злочинні будівництва навколо. Через рятувально-ремонтні роботи вже вирубали всі дерева на пагорбі церкви. Проте іншої активності на рятувальних роботах та ефекту поки не спостерігається.

БУДУЮТЬ ГОТЕЛІ ТА ОФІСИ. У той час, коли вулиця потребує обережної реставрації, влада планує провести масштабну "реконструкцію" узвозу, що передбачає побудову кількох офісно-готельних багатоповерхівок безпосередньо на Андріївському, що знищить його естетично та фізично.

АВТОМОБІЛІ РУЙНУЮТЬ ВУЛИЦЮ. Попри формальну заборону, київська ДАІ не перешкоджає незаконному руху транспорту по Андріївському. Від постійного руху машин пішохідним узвозом під загрозою опинилися життя пішоходів та унікальна бруківка, яка не витримує навантаження.

ДЕСЯТИНКУ ХОЧУТЬ ЗАБУДУВАТИ.

Марш захисників Києва - регулярна подія, що організовується небайдужими жителями на захист соціального і культурного простору міста. Нам є що запропонувати окрім протесту".

Попередній Марш, що відбувся 3 квітня, зібрав близько 600 небайдужих киян . Як і попереднього разу, просять приходити без партійної символіки.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.