Спецпроект

На Одещині хочуть встановити пам'ятник Ойстраху і його вчителю

Влада Одеської областi сподiвається до кiнця року, до 140-рiччя вiд дня народження знаменитого скрипаля Петра Столярського, перепоховати його прах в Одесi.

Зараз Столярського поховано в Одесі, повідомляє "Інтерфакс" .

"Сподiваємося, що до осенi 2011 року прах буде доставлено. Ми плануємо поховати його на одному з одеських кладовищ з установленням пам'ятника на могилi Столярського", - повiдомив заступник голови Одеської обладмiнiстрацiї Дмитро Волошенков.

Крiм того, обласна влада хоче встановити пам'ятник одному з вiдомих учнiв школи Столярського - Давиду Ойстраху.

"Пам'ятник вже вiдлито у бронзi i вiн перебуває в Києвi. До кiнця лiта його привезуть до Одеси... Я впевнений, що керiвництво мiста пiде нам назустрiч", - сказав Волошенков.

За його словами, пам'ятник Давиду Ойстраху роботи українського скульптора Миколи Олiйника заплановано встановити в самому центрi Одеси, неподалiк вiд будiвлi Одеського нацiонального театру опери та балету.

З нагоди перепоховання праху Петра Столярського в Одесi заплановано провести низку заходiв, зокрема концерт, в якому вiзьмуть участь учнi та випускники школи iм. Столярського та вiдомi скрипалi.

Петро Столярський народився 18 (30) листопада 1871 року в Липiвцях Вiнницької областi, помер 29 квiтня 1944 року в Свердловську (нинi Єкатеринбург, РФ). Народний артист Української РСР, засновник першої в СРСР спецiалiзованої музичної школи для обдарованих дiтей у Одесi.

Давид Ойстрах народився 17 (30) вересня 1908 року в Одесi, помер 24 жовтня 1974 року в Амстердамi. Видатний радянський скрипаль, альтист, диригент i педагог, професор Московської консерваторiї. Народний артист СРСР.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".