Спецпроект

На Одещині хочуть встановити пам'ятник Ойстраху і його вчителю

Влада Одеської областi сподiвається до кiнця року, до 140-рiччя вiд дня народження знаменитого скрипаля Петра Столярського, перепоховати його прах в Одесi.

Зараз Столярського поховано в Одесі, повідомляє "Інтерфакс" .

"Сподiваємося, що до осенi 2011 року прах буде доставлено. Ми плануємо поховати його на одному з одеських кладовищ з установленням пам'ятника на могилi Столярського", - повiдомив заступник голови Одеської обладмiнiстрацiї Дмитро Волошенков.

Крiм того, обласна влада хоче встановити пам'ятник одному з вiдомих учнiв школи Столярського - Давиду Ойстраху.

"Пам'ятник вже вiдлито у бронзi i вiн перебуває в Києвi. До кiнця лiта його привезуть до Одеси... Я впевнений, що керiвництво мiста пiде нам назустрiч", - сказав Волошенков.

За його словами, пам'ятник Давиду Ойстраху роботи українського скульптора Миколи Олiйника заплановано встановити в самому центрi Одеси, неподалiк вiд будiвлi Одеського нацiонального театру опери та балету.

З нагоди перепоховання праху Петра Столярського в Одесi заплановано провести низку заходiв, зокрема концерт, в якому вiзьмуть участь учнi та випускники школи iм. Столярського та вiдомi скрипалi.

Петро Столярський народився 18 (30) листопада 1871 року в Липiвцях Вiнницької областi, помер 29 квiтня 1944 року в Свердловську (нинi Єкатеринбург, РФ). Народний артист Української РСР, засновник першої в СРСР спецiалiзованої музичної школи для обдарованих дiтей у Одесi.

Давид Ойстрах народився 17 (30) вересня 1908 року в Одесi, помер 24 жовтня 1974 року в Амстердамi. Видатний радянський скрипаль, альтист, диригент i педагог, професор Московської консерваторiї. Народний артист СРСР.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.