Спецпроект

У Швеції відкрили пам'ятник Пилипу Орлику

У шведському місті Крістіанстад відкрили пам'ятник українському гетьману Пилипу Орлику - автору Конституції, яку деякі українські історики вважають першою демократичною конституцією на теренах Європи.

Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України, повідомляє Newsru.ua.

Відкриття пам’ятника й дошки на будинку, де мешкав у 1716-1719 рр. Орлик, було кілька років тому ініційовано українським посольством. Він вважається подарунком України шведському місту Крістіанстаду.

Виготовила пам’ятник майстерня українських скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова за підтримки народного артиста України Богдана Бенюка та мецената Івана Омелянюка, повідомили в Посольстві України у Швеції.

У краєзнавчому музеї м. Крістіанстад цього дня було виставлено для ознайомлення булаву Орлика та копію його Конституції, які були спеціально надані Лінчепінською бібліотекою та Національним архівом Швеції з цієї нагоди. Посол також передав місту пам’ятну монету "300 років Конституції Пилипа Орлику", яку буде долучено до постійної експозиції в музеї міста.

Участь у заході взяли представники керівництва міста, депутати Риксдагу (парламенту) Швеції, дипломати посольства, представники шведських культурницьких та мистецьких кіл, українських громадських організацій у Швеції, ЗМІ.

Після Полтавської битви 1709 р. Пилип Орлик залишив Україну разом із гетьманом Мазепою. У 1716-1719 рр. на запрошення короля Швеції Карла ХІІ Орлик проживав з родиною у м. Крістіанстаді. Нині у шведських архівних та музейних установах зберігаються реліквії, пов’язані з його діяльністю. Найважливіші з них – булава (зберігається в кунст-камері Лінчепинської бібліотеки) та єдина відома оригінальна копія Конституції (Національний архів Швеції).

Нагадаємо, що тиждень тому пам'ятник гетьману України Орлику було відкрито в Києві.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.